26 липня асистентові головного тренера «Шахтаря» Андрію Ханасу виповнюється 38 років. В інтерв’ю іменинник розповів про перші враження від роботи з командою та поділився очікуваннями від матчу з «Аяксом».

– Андрію, ми знайомимо вболівальників з новим тренерським штабом. Розкажіть, якими є ваші обов’язки?
– Моїми обов’язками є організація тренувального процесу команди, коригування помилок на тренуваннях, розбір нашої гри та гри суперника, індивідуальні розбори з футболістами як хороших, так і невдалих їхніх дій.

– Як давно знаєте Ігора Йовічевіча та інших членів тренерського штабу?
– З Ігором Йовічевічем знайомий давно, ще з часів «Карпат». Скажу, що від першої нашої розмови я зрозумів, які він має вимоги, з першого слова ми знайшли порозуміння – і все пішло так, як зараз. З Юрієм Володимировичем Беньо знайомі довше – також з часів «Карпат», коли він був іще футболістом. Ми були колегами, друзями. З Миколою Шамардіним познайомилися в «Дніпрі-1», де він входив до аналітичної групи.

– Якою є зараз атмосфера в команді? Швидко порозумілися з гравцями?
– Атмосфера дуже гарна. Багато молодих хлопців, але достатньо й досвідчених гравців. Хочеться об’єднати їх, знайти баланс між дорослими і молодими футболістами, щоб була гармонія у тренувальному процесі та працювалося по максимуму. У спілкуванні щодня дізнаємося щось нове про гравців, знайомимося ближче, вносимо корективи і поволі готуємось.

– Які у вас вимоги до тренувального процесу?
– Тренування – це і є гра. Кожне тренування потребує максимум зусиль, максимум концентрації. Усе, про що ми говоримо футболістам на теорії, має переноситися і в тренування, і в гру.

– Сьогодні ви відзначаєте день народження. Вітаємо! Яке зараз найзаповітніше бажання?
– Головне бажання – щоб у країні був спокій, усі повернулися додому живими й здоровими, щоб кожна мати зустріла свого сина, а кожна дитина зустріла свого батька, щоб усі, як раніше, жили в мирі та добробуті. Це найкраще, що може бути зараз.

– Як зазвичай проводите цей день?
– Якщо чесно, зазвичай завжди у роз’їздах, на матчах. Я вже й не пригадую, коли був такий час, щоб відзначав день народження у родинному колі, з рідними і близькими, – завжди є якась гра, тренування. Але якщо маю час, то хочеться провести його із сім’єю.

– «Шахтар» сьогодні зіграє із «Аяксом». Чи стане перемога над таким сильним суперником для вас найкращим подарунком?
– Гадаю, це буде найкращим подарунком не лише для мене, а й для нашої команди, для всієї країни. «Аякс» – команда рівня Ліги чемпіонів, хороший клуб з великими традиціями. Ми подивилися чотири їхні гри, і не скажу, що дуже готувалися саме під суперника, але побачили моменти, з яких зрозуміло, як і за рахунок чого вони хочуть грати. Провели з нашими футболістами теорію, пояснили, як будуватимемо гру. Насамперед хочемо показати свій футбол, те, над чим працюємо на тренуваннях, щоб команда грала так, як ми й запланували.

– У чому перевага спарингів із такими суперниками?
– Це команда Ліги чемпіонів, і ми хочемо перевірити сили в матчі з таким суперником, подивитися на свій рівень – де ми є наразі. Зрозуміло, що ми зараз трохи в різній фізичній формі: «Аякс» уже розпочинає чемпіонат, а в нас іще три тижні до старту сезону, та цей спаринг дасть відповіді на багато наших запитань.