Тео Ндіка в інтерв’ю “Футбол 24” розповів про проблеми всередині команди, роботу з молодим тренером і чому не зміг показати свій максимум.

Француз зізнався, що не планує повертатися в Україну та має нові пропозиції в Європі.

– Як би ви підсумували свій період в Олександрії? Який досвід став для вас найціннішим?

– Я б підсумував свій період так: короткий, інтенсивний, але я був щасливий стати частиною цього клубу. Найціннішим досвідом для мене стали святкування срібної медалі та матчі Ліги конференцій.

– Клуб оголосив про дострокове припинення контракту за взаємною згодою. З чиєї ініціативи виникла перша розмова і що стало вирішальним фактором?

– Ініціатива обговорити розірвання контракту виходила від президента. Не було якоїсь конкретної причини, але, враховуючи обставини мого особистого життя та тривалість контракту, що залишалася, ми дійшли спільного рішення завершити співпрацю.

– На вашу думку, що саме не спрацювало в Олександрії? Це питання ролі, конкуренції, комунікації чи загальної ситуації в команді?

– У перший рік мені потрібно було наздогнати команду фізично, бо я шість місяців перебував поза футболом. Потім – адаптуватися до стилю гри й до країни. Щодо другого року – справа була не в моїй ролі на полі й не в конкуренції. Якщо подивитися на мою кар’єру та мої якості, я був сильніший за всіх своїх конкурентів. Проблема полягала радше у загальній ситуації в команді. Я гравець, якому потрібна дисциплінована, злагоджена структура, щоб мати свободу та робити різницю. Але у нас були надто суттєві слабкі місця в певних аспектах гри.

– Цього сезону команду очолює молодий головний тренер Кирило Нестеренко. Як вам працювалося під його керівництвом? Чи відчувався брак досвіду в складних моментах?

– Мені дуже подобалося працювати під його керівництвом. Він бачить футбол так, як його бачать найкращі. Його ідеї та ігровий проєкт надзвичайно стимулюючі та цікаві – я можу це тільки підтримати. Так, це його перша така робота, тому помилки були неминучими. Але це людина, яка викладається на 100%, постійно шукає рішення та справді любить футбол. Я б сказав, йому бракувало саме досвіду в управлінні групою.

– Перше коло УПЛ вийшло для Олександрії дуже складним. Як ви пояснюєте нинішні результати і нестабільність?

– Це непросто пояснити, бо якщо подивитися на склад, то там достатньо якості, щоб бути значно вище. Але інколи є речі, які просто не працюють. У мене є відчуття, що людина, відповідальна за комплектацію команди, не мала достатнього досвіду і не побачила справжні проблеми. Також, думаю, деякі футболісти не змогли відпустити попередній тренерський штаб. Усе це – сукупність дрібних моментів, які зробили ситуацію нестабільною. І додайте до цього втрату впевненості – вона впливає на все.

– Як би ви описали атмосферу всередині роздягальні? Чи відчувалася напруга через результати або певні рішення керівництва?

– Атмосфера була далекою від найкращої. У таких ситуаціях завжди утворюються певні групи, це ускладнює процес. Так, напруга була – і через результати, і через деякі управлінські моменти.

– Усередині клубу говорили, що Кирило Ковалець тренується з дублем. Як ви це сприйняли? Чи бачили ви ознаки внутрішнього конфлікту?

– Це було рішення тренера. Особисто я не бачив жодних ознак внутрішнього конфлікту. Кіра – дуже добра людина, завжди готовий допомогти, спокійний, врівноважений. Це справді хороший хлопець.

– Як насправді відбувалося ваше прощання з клубом? Мирно, чи у відносинах зі штабом або керівництвом виникли напружені моменти?

– Мені було непросто, бо я отримав дуже багато любові від уболівальників. Мене засмучувало, що я так і не показав у Олександрії справжнього Тео. Думаю, справа була в таймінгу. Процес розриву пройшов максимально спокійно. З повагою із усіх боків – і від штабу, і від керівництва.

– Чи відчуваєте ви незавершеність після відходу? Щось, що хотіли зробити, але не встигли?

– Думаю, я залишив по собі образ доброї людини, яка завжди хоче допомогти, яка в будь-якій ситуації підтримує команду, додає впевненості, залишається позитивною й усміхненою – для фанів і партнерів. Але мені хотілося допомогти команді значно більше саме на полі. Я міг приносити більше користі, але так і не зміг реалізувати це повною мірою.

– Ви зараз вільний агент. Наскільки активно розглядаєте нові пропозиції? Чи вже є зацікавленість з боку клубів?

– Так, я вільний. Ні, я не шукаю нову команду активно, тому що зараз проводжу час із родиною. Пропозиції є, ведуться певні переговори. Коли настане момент думати про футбол, я оберу проєкт, який буде ідеальним для мене та моєї сім’ї.

– У якому напрямку плануєте продовжувати кар’єру – в УПЛ чи за кордоном?

– Ні, я не планую підписувати контракт із клубом УПЛ. Я повертаюся до Європи. Мені потрібен клуб, куди я можу перевезти сім’ю, і команда, яка має амбіції. Коли ти вже знав смак колективного успіху, хочеться продовжувати його відчувати.
реклама

– У якій ви формі зараз – фізичній та ігровій? Чи готові приєднатися до нової команди одразу?

– Я тренуюся щодня, тож буду готовий приєднатися до команди у другій частині сезону й одразу бути у формі. Я вже проходив через це раніше й точно знаю, що потрібно робити, щоб бути готовим з першого дня.

– За що ви вдячні Олександрії? Що винесли з цього періоду для себе?

– Я вдячний за все. Я мав шанс грати в Європі, у Лізі конференцій. Вдячний за любов, яку отримував щодня. Дякую Україні – цей досвід зробив мене дорослішим, як людину. Я багато усвідомив про життя. Після того, що ти пережив в Україні, тебе вже нічого не може похитнути ментально – ти стаєш сильнішим за інших, це автоматично.