Україна гостювала на полі Азербайджану в рамках 2-го туру відбору на чемпіонат світу 2026 року.
Кваліфікація ЧС-2026, 2-й тур.
Азербайджан – Україна 1 : 1.
0 – 1. Судаков – 51.
1 – 1. Махмудов – 72-пен.
Азербайджан: Магомедалієв – Г. Алієв (Хусейнов, 66), Бадалов, Мустафазаде, Кривоцюк, Джафаркулієв – Хайбулаєв (Абдуллазаде, 78), Махмудов (к), Ахмедзаде (Байрамов, 53) – Емрелі (Курбанлі, 66), Дадашов (Нурієв, 66).
Україна: Трубін – Конопля, Забарний, Матвієнко (к), Зінченко (Михайличенко, 86)– Очеретько (Шапаренко, 75), Калюжний (Ярмолюк, 61), – Зубков, Бондаренко (Волошин, 75), Судаков – Ванат (Довбик, 61).
Попередження: Дадашов, Махмудов – Калюжний, Зінченко, Шапаренко.
Сергій Станіславович знову довів, що прогнозування складу збірної України не має сенсу. Його все одно не вгадати. Ніхто не очікував, що Калюжний з’явиться у старті, адже він провів невиразний матч проти французів і сильно втомився – втім, Івана не просто так прозвали Супером. Опорник Металіста 1925 опинився в основі, тоді як Ярмолюк залишився у запасі.
Поява Судакова на лівому фланзі атаки дратує вболівальників, адже всі ці експерименти були провальними – як у збірній, так і в Шахтарі. У поєдинку проти Франції тренерський штаб відмовився від даної ідеї, але тільки щоб повернутись до неї в Баку. Логіка такого рішення крилась у необхідності перевантажувати зону перед штрафним і активно комбінувати, тож збірна потребувала якомога більше “десяток”
У цю логіку вписувалась і поява Ваната на вістрі атаки та Зубкова на правому фланзі. Щоправда, Олександр провів 76 хвилин у Вроцлаві, тож виникали питання щодо фізичної готовності. Вихід Очеретька й Бондаренка в основі на Азербайджан читався ще три дні тому, а на всіх інших позиціях обійшлося без сенсацій.
Навіть найменш авторитетні експерти очікували важкого поєдинку. Усі були враженні грою Азербайджану в першому таймі проти Ісландії – це був дуже якісний “автобус” у схемі 5-3-2, який майже нічого не дозволив супернику. Україна завжди мала проблеми зі зламом низьких блоків.
Втім, починалося все здорово. Вже на 3-й хвилині підопічні Сергія Реброва заробили пенальті. Зінченко виконав закидушку за спину Махмудову, куди побіг Ванат. Центрбек азербайджанців криво розвернувся й прихопив Владислава за плече – нападник Жирони миттєво впав, але 11-метрового ми так і не побачили.
Після перегляду відеоповтору грецький арбітр скасував пенальті. Рішення дуже неоднозначне. Здається, у нього були всі приводи для іншого рішення – рука точно була на плечі. Ванат малював, навіщось схопившись за голову, однак Мустафазаде цілком міг збити його темп.
Втім, ніхто не міг уявити, що після непризначеного пенальті справи стануть зовсім кепськими. За перші 35 хвилин підопічні Сергія Реброва провели лишень 1 удар – дальній, з дистанції, на 0,04 очікуваних голи. Його завдав Судаков.
Потім сталося ще три заблокованих удари. Спроба Судакова метрів з 30-ти не претендувала на взяття воріт, а от дотепне замикання кутового на ближній стійці могло б застати голкіпера зненацька. Калюжний пробивав п’яткою у дотик, але поцілив у захисника.
Дебютний момент, який реально міг завершуватись голом, “синьо-жовті” створили лишень перед перервою. Матвієнко піднявся з м’ячем на чужу половину й дав пас за спину правому латералю господарів. Зінченко прострілив на Судакова, а той прокинув сферу під удар Бондаренку. Кривоцюк накрив.
Відсутність гостроти не так би гнітила, якби гра збірної України виглядала краще. Підопічні Сергія Реброва контролювали м’яч 70% часу, однак володіння нічого не приносило. Команді критично бракувало динаміки та відкривань на чужій третині.
Забігань і передач в глибину практично не було, за винятком того самого пасу Матвієнка. Футболісти ніби тупцювали на місці. Стандарти теж не вражали, і навіть звичайні подачі не знаходили адресата – хоча кавказці найбільш вразливо діють саме на другому поверсі та при контролі штрафного при кросах.
Азербайджан на тлі такого футболу “синьо-жовтих” зумів підняти голову й організувати два неприємних епізоди. Перший прилетів на 39-й хвилині, коли Махмудов пробив зі стандарту під поперечку. Другий же являв собою пас за спину Коноплі під вихід Дадашову віч-на-віч – в обох випадках врятував Трубін.
Сергій Ребров не став нічого змінювати у кадровому плані у роздягальні, хоча заміна того ж Калюжного напрошувалась давно. На щастя, в українців дещо змінився підхід до гри. Другий тайм команда почала з двох класних моментів, які вилились у надважливий гол.
Відкривати рахунок “синьо-жовті” могли за три хвилини по перерві. Зінченко відкрився за спиною латераля й отримав шикарний розрізний пас від Матвієнка. Після цього Олександр влетів до карного майданчика та завдав удару – Мустафазаде встиг заблокувати, але сфера пролетіла поруч з ближньою стійкою.
А на 51-й хвилині Україна таки забила. Атака знову почалася з прекрасної передачі центрбека – тільки тепер лінії різав Забарний. М’яч перед штрафним прийняв Зубков, який пройшов захисника на дриблінгу та прострілив на 11 метрів. Туди саме прибіг Судаков, який розстріляв ворота. 0:1!
Такий розвиток подій можна було очікувати. У матчі проти Ісландії Азербайджан теж пропустив на старті другого тайму (тільки то був другий гол). Важливість цього взяття воріт важко переоцінити – тепер кавказці мали відігруватись, а значить в їхній обороні з’явиться простір. Саме так Ісландія й оформила 0:5 три дні тому.
Дійсно, простору на полі в Баку стало більше. Україна значно переконливіше працювала з м’ячем і навіть пресингувала. У всій цій красі було одне але – моментів не виникало, та і загалом на чужій третині відкривань стало ледь не менше, ніж до перерви. 50-60 хвилини пройшли без гостроти з боку підопічних Сергія Реброва.
Заміни нічим не допомагали. На 61-й хвилині Калюжного нарешті замістив Ярмолюк (Іван перед цим ледь не заробив червону), а разом з ним вийшов і Довбик (Ванат же сів на лавку). До 70-ї хвилини пригадується тільки ривок Довбика під закидання в глибину з подальшим прострілом, який перехопив голкіпер.
На цю мить здавалося, що два наших моменти на старті виявились лишень тимчасовим спалахом. Очікуваним збоєм у обороні слабшого колективу – зовсім безпомилково команда з 11-матчевою безвиграшною серією зіграти не змогла. Системного перелому не наступило.
Як і в першому таймі, Азербайджан в якусь мить спробував знайти шанс в атаці. І знайшов. На 70-й хвилині свіжий Байрамов навіс подачу з лівого флангу, але Зінченко завадив йому точно пробити. Після завершення епізоду суддя схопився за навушник і пішов дивитись повтор – а там…
Зінченко високо підняв руку й заблокував удар рукою…. Звісно, це було не так жахливо, як у Ковальця у матчі з Кудрівкою, але помилка все одно груба. Грецький арбітр призначив пенальті, а Махмудов його реалізував. 1:1! Трубін вгадав напрям удару, але не зміг дотягнутись.
Сергій Ребров миттєво кинув у бій Волошина й Шапаренка, знявши Очеретька й Бондаренка. Україна пішла рятуватись від нічиєї, однак навала вийшла слабенькою. Всього п’ять ударів й мінімум реальної гостроти.
До активу можна з нятяжкою занести удар Зубкова на 80-й хвилині, коли той хитнув захисника й пробив з лінії штрафного. Вийшло точно до рук голкіпера. На 86-й же сталася хороша комбінація з проникним пасом на Шапаренка, який в останню мить вибив Кривоцюк. Ще два постріли азербайджанці накрили, а замикання Довбика на 90-й виявилось неточним.
Шість компенсований хвилин так і не дозволили дотиснути господарів. Фінальний свисток зафіксував сенсаційну нічию в Баку – і цей результат може катастрофічно позначитись на шансах України вийти на ЧС-2026.
Наш основний конкурент у боротьбі за друге місце – Ісландія – має на два очки більше й має перевагу у сім м’ячів за різницею голів.