Вже офіційно підтверджена інформація про те, що Іван Ордець покинув московське “Динамо”.
30-річний українець (прости, Господи) перейшов у німецький “Бохум”, котрий виступає в Бундеслізі. З одного боку, клуб точно не назвеш іменитим або амбітним. Минулого сезону “Бохум” посів там 13-те місце і на 9 очок відірвався від зони непрямого вильоту. Завданням команди на новий сезон буде втриматися в елітному німецькому дивізіоні та набрати потрібну для цього кількість очок. Втім, зрозуміле тут і бажання самого Ордеця, адже будь-який російський клуб програватиме за статусом будь-якому клубу Бундесліги. От тільки проблема в тому, що такий перехід аж нітрохи не виправдовує цього футбліста в очах українських вболівальників. Чому так? Зараз побачимо.
Найперше, потрібно сказати про те, що Ордець перейшов у “Бохум” не на повноцінний контракт, а тільки в оренду тривалістю на сезон. Він скористався відповідним правилом УЄФА, завдяки якому легіонерам в українському та російському чемпіонатах дозволяється змінювати клуб на рік навіть без згоди власника команди. Зате його контракт і далі належить московському “Динамо”, звідки Ордець не пішов. Більше того, він спокійно і весело брав участь у корпоративі російського клубу після завершення сезону, де розважався та сміявся. У Москві. У столиці країни, котра нищить землю Ордеця. Чи вже не його? Мабуть, що ні.
Серед нас є багато “недалеких” людей. Є багато пристосуванців. Є багато таких, для кого “спорт внє палітікі”. Але 24 лютого стало таким водорозділом, після якого люди чітко діляться на два типи: “наші” і “їхні”. Хай як довго всі ці роки доходило до Ярослава Ракицького, але дійшло одразу після агресії. Цей останній аргумент допоміг йому визначитися, хто – брат, а хто вбиває твій народ. Іван Ордець, Анатолій Тимощук та Дмитро Іванісеня теж зробили свій вибір. І вони мають бути піддані остракізму, тобто обряду вигнання, котрий існував у Стародавній Греції. Там людину за серйозну провину виганяли з полісу (міста) і не дозволяли повертатися. Ордець має стати персоною нон-грата в Україні, якщо не буквально (Україна не має права заборонити в’їзд своїм громадянам), то морально. Жодних справ з ним, жодних інтерв’ю та розмов. Він не наш. Він – їхній. Тепер назавжди.
Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com