Тренер “Олександрії” Кирило Нестеренко розповів про своє становлення, як спеціаліста.

“У 24, навіть раніше, я розумів, що ті травми, які були, не дозволять мені грати на найвищому рівні. Завжди міркував, що футболіст повинен ставити перед собою мету грати, як можна вище. Коли було вже 2 операції і потрібно було робити ще мінімум 2, я розумів, що після повернення не зможу грати на найвищому рівні. Це дуже важко було. В той час почалася війна в Донецьку, ми переїхали в Київ. Життя повністю змінилось. Люди, які працювали у “Металурзі”, посприяли, щоб я спробував себе, як тренер.

Достатньо часу працював з Егіше Мелікяном. Він дуже багато дав мені і я йому безмежно вдячний. Потім 9 років працював з Ніколаєм Костовим. Це було більше, ніж тренерське партнерство. Він для мене, як рідна людина. Емоції, які пережили разом, те, що бачили, пройшли, ситуацій багато в тренерській кар’єрі – і успіх, і невдачі, тому ми дуже близькі емоційно. Навіть зараз постійно спілкуємось і підтримуємо один одного”.

“Робота тренера дуже відповідальна. Кожної хвилини кожного дня приймаєш рішення, які сильно впливають на роботу команди. Щодо того, що мені 33 роки – я ніколи про це не думав. Впевнений, що в мене вже є досвід і я не перший рік працюю, як тренер і цього достатньо, щоб розпочати кар’єру головного тренера.

В “Олександрії” зустріли дуже класно. Тут як родина. Спілкування з президентом було надихаючим. Гравці теж дивляться, хто ти, що ти можеш дати, як будуєш взаємодію з ними. Це теж стратегія. Вже після двох тижнів емоційно добре розуміли один одного”, – розповів наставник “містян”.

31 серпня команда гратиме з “Шахтарем”.