Екс-голкіпер Олександрії, Зорі та багатьох інших клубів Дмитро Козаченко розповів про свій конфлікт з Юрієм Вернидубом.

– Скандальним вийшов ваш відхід із Зорі у 2012 році, коли після домашньої поразки від донецького Металурга (1:2) головний тренер Юрій Вернидуб звинуватив вас в автоголі у компенсований час. Що відбулося в тому епізоді?

– Зараз, коли я дивлюся на цей момент як тренер, не бачу настільки великої провини, за яку мені можна було б влаштувати те, що зробив Вернидуб на усю Україну.

На стадіоні перебувало тисяч десять людей, холодно. Наприкінці гри пішло закидання за спину захисникам, і я крикнув Ігнятієвічу. Нікола, можливо, не почув, бо коли я почав виходити, він зльоту головою верхом повертав мені м’яч в руки.

– Що сталося між вами та Вернидубом після гри?

– Він забіг у роздягальню й почав кричати на мене. Ну це нормально. Однак коли я побачив пресконференцію Вернидуба, де він мене розносив, що я не воротар рівня УПЛ, Зорі й тому подібне. Після тієї гри мене прибило, й бажання від футболу зникло надовго.

Скільки потім я не помічав, що воротарі робили набагато більш жорсткі помилки, Юрій Миколайович жодного разу нікого звинувачував. Навіть якщо це й була помилка, то і моя, і захисника. Проте захиснику ніхто не сказав жодного слова. Думаю, там трохи й інші моменти були. Це до теми агентів. Нехай на його совісті залишається. Вернидуб вичинив не по-чоловічому, з мого погляду.

– При зустрічі ви Вернидубу подасте руку?

– Звичайно, подам. Не знаю, правда, чи подасть він. Цікаво, чи подивиться мені в очі. Для мене усе це залишилося в минулому. Думаю, якщо зустрінемося, то привітаємося, – розповів Дмитро Козаченко в інтерв’ю Українському футболу.