Збірна України в рамках товариського матчу здолала збірну Нової Зеландії (2:1).
Головний тренер пообіцяв, що більшість футболістів отримають на літньому зборі по 90 хвилин. Відповідно, у поєдинку з Новою Зеландією прогнозували масову ротацію. Так і сталося – з основи на Канаду в складі залишились тільки Забарний і Тимчик.
Більшість гравців, які потрапили у старті, виходили на заміну в попередній зустрічі. Винятком стали Чеберко (Євген дебютував у збірній), Назарина та Михайліченко. На щастя для нашої оборони, суперник не випустив 191-сантиметрового Вуда – четвертого бомбардира АПЛ – тож навіть резерв “синьо-жовтих” виглядав значно потужнішим за “олл вайтс”.
Нова Зеландія майже не чинила спротиву підопічним Сергія Реброва. Україна домінувала й створювала гострі моменти. Це не дуже добре позначається на чистоті експериментів тренерського штабу – феєрити набагато легше, коли не відчуваєш тиску та маєш купу часу на прийняття рішень.
Але навіть на такому тлі варто відзначити позитив. Перше за все, в обох напрямках здорово відпрацював Тимчик, який виконував точні переведення, тягнув м’яч на дриблінгу й вдало обігрувався з Зубковим. На 30-й хвилині динамівець міг долучитись і до голу, отримавши пас п’яткою від Зубкова та пробивши з гострого кута – Крокомб парирував на Кабаєва, а той з добивання вгатив над поперечкою.
Кабаєв став ковтком повітря на лівому фланзі атаки. Не можна сказати, що Владислав феєрив, як Мудрик чи Конопляка. Він не виконував по 5-6 обіграшів 1-в-1 і не тікав на швидкості віч-на-віч, однак все одно діяв краще, ніж Судаков-вінгер. Динамівець брав загальною активністю й банальним розумінням, що необхідно робити в своїй зоні.
Кабаєв активно комбінував, зміщувався у центр (звільнюючи простір для Михайліченка), зберігав м’яч для партнерів і не забував про зони завершення. Крім того, він демонстрував пристойну неперервність. Також важливо, що на епізоді з добиванням його моменти не завершились.
На 15-й хвилині Владислав відкрився у ширині й прийняв діагональ від Забарного (Ілля провів черговий топ-матч) і закрутив обіграш з Піхальонком.
Олександр побіг до межі поля й виконав крос, який замкнув Гуцуляк – Олексій пробивав головою в протихід, але Крокомб врятував Нову Зеландію.
На 30-й же хвилині Кабаєв відкрився на лінії півкола й пробив над воротами, ну а ще за хвилину стався момент з прострілом Тимчика й добиванням Кабаєва.
Піхальонок і Назарина справили неоднозначне враження. З одного боку, центрхави відзначились мобільністю, активно вступали у пресинг і непогано відкривались. Олександр міг віддавати асист, а Єгор мав дальній удар у площину після класного відкривання перед штрафним. Вони були в тему, але вирішального впливу на гру не чинили.
Найбільш помітним футболістом збірної в першу годину зустрічі був Зубков, який працював на правому фланзі, однак його перформанс зовсім не здивував. Олександр грав точно так же, як у Шахтарі та Трабзонспорі – був швидким, фінтив, десь обігрував і комбінував, але не вражав у штрафному.
Зубков просто довів, що на нього завжди можна розраховувати. Принаймні, на правому фланзі (хоча хотілось побачити його в ролі лівого).
Теж саме можна сказати про Гуцуляка – Олексій підтвердив наявність вміння гри на другому поверсі, здатність обирати правильну позицію й завершувати дальніми ударами.
У обох поєдинках на зборі представник Полісся довів, що ідея з використанням Гуцуляка форварда є цілком робочою. Власне, саме Олексій і відкрив рахунок на 54-й хвилині, відкрившись на лінії штрафного під простріл Михайліченка. Потужній удар під ближню стійку не залишив шансів Крокомбу – 1:0!
Михайліченко та Чеберко в цілому провели непоганий поєдинок. Вони робили саме те, що від них чекають. Богдан активно вмикався у атаки лівим флангом, намагався виконувати подачі / простріли та загалом був активним – зрештою, він асистував Гуцуляку. Євген же з позиції центрбека входив у простір і пробував просувати м’яч нетривіальними передачами, а також високо підіймався для пресингу.
Втім, кількість і якість хороших дій від обох футболістів залишала бажати кращого. У поєдинку з Новою Зеландією вони виглядали нормально, але Матвієнко й Миколенко явно будуть основними. У них більше класу. Зате Михайленко сподобався своєю непомітністю – через опорну зону новозеландці нічого не створили, і якихось позиційних проблем з його позиції не прилітало.
Набагато краще враження на лівому фланзі оборони справив Мартинюк, який замінив Михайліченка на 66-й хвилині. Вже за дві хвилини він міг виконати асист – на жаль, свіжий Яремчук при замиканні прострілу влучив у голкіпера. І це була не остання позитивна дія представника Олександрії.
Назарина ж явно розчинився – що й не дивно, враховуючи статус “баночника” в Шахтарі.
Як вже говорилось, представники Океанії особливого спротиву не чинили, однак це не завадило зрівняти рахунок на 58-й хвилині. Гол прилетів з кутового, причому Вуда на полі досі не було. Суперник впорався і без зірки – Боксолл з-під Забарного виконав скидку на Стаменіча, а той з лінії воротарського розстріляв ворота. 1:1!
Сергій Ребров не бажав миритись з подібним результатом. В останні 15 хвилин на поле почали виходити лідери – спочатку Зінченко та Циганков, а потім і Шапаренко (це в нагруз до Яремчука, якого випустили раніше). Жертвою цих перестановок став Бондаренко, який так і не вийшов на поле в Торонто.
Але перестановки тренерського штабу принесли нам перемогу. Героєм став Зінченко, який потужним ударом у дотик замнув простріл Мартинюка – 1:2! Ще за три хвилини Мартинюк міг асистувати Циганкову, однак Віктор пробив повз ворота.
Зрештою, фінальний свисток зафіксував перемогу збірної України. Літній збір завершено. Ура!