12 травня відбувся матч 36-го туру Серії А, в якому “Аталанта” приймала “Рому”. Український форвард Артем Довбик вийшов у стартовому складі своєї команди на цю гру.
Серія А, 36-й тур.
Аталанта – Рома 2 : 1.
1 – 0. Лукман – 9.
1 – 1. Крістанте – 32.
2 – 1. Сулемана – 76.
Перемога у надзвичайно важливому матчі з Фіорентиною та осічки конкурентів у поточному турі відкрили Ромі шлях до ЛЧ. Аби завершити тур у топ-4, підопічні Клаудіо Раньєрі мали привезти з Бергамо бодай нічию – тоді б вони обійшли Ювентус і Лаціо завдяки кращій статистиці особистих зустрічей. На такий важливий поєдинок в основі випустили не тільки Довбика, а й Шомуродова, адже саме їхня зв’язка створила єдиний гол у ворота “фіалок” тиждень тому.
Аталанта мала 4-очковий відрив від п’ятого місця, тож навіть поразка не створила б особливих проблем для “Богині”. От тільки попереду ще два тури – і навряд чи бергамаски бажали нервувати, коли все можна було вирішити прямо зараз.
Попри шалений куш, римляни не поспішали лізти вперед. Точніше, вони не дуже-то й вміли це робити. Вболівальники, які ретельно стежили за 19-матчевою безпрограшною серією “джалороссі”, не побачили нічого нового – Рома катала все той же марудний футбол рівня 10-го місця УПЛ, але якимось дивом довго тримала необхідний результат.
Низький рівень футболу передається через статистику. В перші 80 хвилин підопічні Клаудіо Раньєрі не провели навіть 10 ударів, награвши на 0,58 очікуваних голів (проти 16-ти пострілів на 2,33 xG у Аталанти). За дотиками у штрафному “вовки” поступалися “Богині” втричі (9:29). Графік очікуваної гостроти демонструє тотальну аморфність атаки Роми.
У тактичному плані жахливий рівень гри теж відчувався. Як завжди, Рома ставила на виноси кудись у напрямку нападників зі спробами виграти підбирання чи прийняти відскок. Як завжди, лишень одне з 5-6 таких передач приносила успіх – нападникам традиційно бракувало підтримки. Тим не менш, Аталанта проти цієї Роми теж рідко створювала моменти.
І все ж бергамаски їх мали. Де Кетеларе відкрився між лініями й протягнув м’яч до лінії півкола, звідки запустив пас на лівий край штрафного. Лукман же розвернувся та пробив з-під Ренша у дальній кут – 1:0! Аталанта вийшла вперед вже на 9-й хвилині.
На 12-й же господарі могли подвоїти свою перевагу. Едерсон відкрився під простріл Дзаппакости й пробивав з лінії штрафного, однак м’яч пройшов над поперечкою. Ще через 12 хвилин Де Кетеларе розігнав контаратаку з передачею на хід Лукману – його простріл вибили на Едерсона, а бразилець скинув під удар Шарлю метрів з 10-ти. Свілар врятував Рому!
Втім, це був останній момент господарів у першому таймі, а Рома традиційно відігралася з нічого на 32-й хвилині. Гостям допоміг кутовий, який замкнув Крістанте – той виграв дуель у Де Роона й головою спрямував м’яч під ліву стійку. 1:1!
До цього в активі Роми був епізод із заблокованим ударом Коне з лінії півкола, хоча Ману цілком міг котити на лівий край штрафного під удар Добвику. І це було б справедливо, враховуючи, що епізод розпочався саме з відбирання Артема. Взагалі, попри всю марудність свого футболу, підопічні Клаудіо Раньєрі організували декілька перспективних епізодів – не в останню чергу завдяки рівній статистиці в єдиноборствах.
Але завершення вони не отримали, хоча кілька разів Рома проводила атаки із кількома варіантами для завершення. “Джалороссі” так нічого й не створили після забитого гола. Винятком став епізод з пенальті, який на 62-й хвилині заробив Коне – втім, після перегляду відеоповтору рішення скасували. Центрхав аж занадто малював своє падіння.
Аталанта ж на 70-х хвилинах провела останній ривок, створивши серію моментів біля воріт Свілара. Прохід Лукмана з лівого флангу в штрафний продовжився ударом повз дальню стійку, а от на 76-й він обійшов Манчіні й прострілив на лінію. Звідти пішла скидка на свіжого Сулемана, якому вдався шикарний дальній постріл – точно в праву дев’ятку. 2:1!
Цей удар виявився переможним. Аталанта святкує не тільки звитягу над Ромою, а й офіційно виходить до ЛЧ на наступний сезон. Рома ж продовжує боротьбу, залишаючись у зоні ЛЄ.