Співведучий «ТаТоТаке» Михайло Співаковський прокоментував пояснення президента Української асоціації футболу (УАФ) Андрія Шевченка з приводу того, чому конгрес організації не позбавив Віктора Межейка посади почесного члена виконкому УАФ.
«На жаль, деякі помилки досі не виправляються. Фактор №1 – слабка, якщо не сказати відсутня, реакція президента та його оточення на певні соціальні сигнали, в тому числі від преси.
Рік тому Шевченко надав багаторічному голові Запорізької асоціації футболу Віктору Межейку статус почесного члена виконкому УАФ.
Журналісти нагадали президенту, що взагалі-то йдеться про члена «Партії регіонів», якого прокуратура підозрювала у причетності до розгону запорізького Євромайдану від 26 січня 2014 року. Пізніше Межейко був засуджений на 5 років позбавлення волі з відтермінуванням виконання на 3 роки.
Але на брифінгу 2024 року і Шевченко, і генеральний секретар УАФ Ігор Грищенко пообіцяли журналістам, що це питання обов’язково буде розглянуте на наступному конгресі.
І ось на брифінгу 25 квітня Андрій Шевченко, відповідаючи на запитання нашого колеги з Тribuna.com Миколи Решнюка, сказав, що ніхто з делегатів не запропонував позбавити Межейка посади почесного члена виконкому УАФ.
Насилу можу уявити, як хтось з делегатів конгресу під час того самого матчу, де команда Шевченка обіграла команду Реброва та Лужного, підбігає до президента УАФ перед розіграшем стандарту та каже: «Андрію Миколайовичу, вибачте, будь ласка, я взагалі-то маю опікати вас під час кутового, але дуже прошу – розгляньте завтра питання Межейка».
Хіба не важливо проявити послідовність дій та перетворення на них обіцянок у питаннях соціального значення, які впливають на імідж як президента УАФ, так і усієї структури?
Виходить, що замінити Зінченка на Степаненка у виконкомі УАФ – це дуже важливо. Замінити Бойчука на Стоянова на посаді першого віцепрезидента УАФ – це теж важливо. Провести ротацію серед представників обласних асоціацій – це в пріоритеті.
А поставити питання про перебування у виконкомі людини, яка підмахувала злочинній владі, руйнуючи усі можливі принципи та ідеї свободи волі, про це, виходить, можна забути», – сказав Співаковський.