Відомий футболіст, тренер, а нині іменитий експерт Олег Федорчук розповів, що допомогло бельгійцям впевнено перемогти національну збірну України в повторному поєдинку раунду плей-оф Ліги націй з футболу – 3:0:
– Вже з перших хвилин поєдинку в Генку стало очевидно, що «страусина» поведінка української збірної приречена на провал. Ставка на глуху оборону була помилковою зі стратегічного боку. Вона свідчила про те, що в керманича Сергія Реброва не було чіткого плану, як ускладнити бельгійцям контроль м’яча.
– А на вашу думку, якої тактики нашим слід було дотримуватися?
– Тієї ж схеми, що кілька днів тому в Мурсії – 4–1–4–1. Так, вона консервативна, але часто приносила нам дивіденди. А коли п’ять захисників і чотири півзахисники тільки й думають куди подалі відбити м’яч, то ніякого зиску від перебування на полі нападника Владислава Ваната не було. Він банально перебував на голодному пайку, а атаки одна за одною накочувалися на володіння гостей.
– Чому на ваш погляд в діях гостей не було конструктиву?
– А звідки йому було взятися, коли Олександр Зінченко був передислокований на правий фланг оборони, а ще один півзахисник, який міг зіграти нестандартно – Георгій Судаков знову чомусь діяв зліва й був непомітний. До речі, бельгійці швидко визначилися з вразливим місцем в обороні українців й атакували позиції, які захищав саме Зінченко. Ну й головне, кидалося в вічі, що ціла група ключових виконавців не встигла відновитися. Йдеться про Івана Калюжного, Іллю Забарного, Миколу Матвієнка, Олексія Гуцуляка, Віктора Циганкова. Складалося враження, що вони мріють про одне: як би це жахіття в Генку швидше закінчилося.
– Те, що було обрано помилкову тактику – очевидно, але ж в Сергія Реброва була можливість виправити ситуацію завдяки появі «свіжих» гравців.
– Знаєте, якщо кілька днів тому матч в Мурсії став бенефісом тренера Реброва, то в Генку він не уникнув фіаско. Керманич прогадав із замінами на відміну від свого бельгійського колеги Руді Гарсії, який цього разу взяв впевнений реванш.
Мене вчора неприємно здивував не тільки Ребров, а й його підопічні, за винятком хіба що воротаря Андрія Луніна. Ліга націй хоча й не йде в ніяке порівняння з чемпіонатами світу чи Європи, але це чудова нагода заявити про себе голосно на міжнародній арені. Проте з такою грою нереально опинитися на «олівці» в іменитих скаутів, навпаки, образно кажучи, акції тільки понижуються.
Звісно, треба бути в середині колективу, аби достеменно знати чому вчора наші були такими безпорадними. Запитань вистачає, зокрема, незрозуміло для чого з’явився на полі Олександр Сваток, можливо, варто було зі старту випустити Артема Довбика. З ним рахуються в Європі й за його присутності захисники господарів не йшли так сміливо великими силами вперед.
Найприкріше, що бельгійці не продемонстрували нічого надзвичайно, просто наші зіграли дуже слабо. Тому й було змарновано шанс пробитися до елітного дивізіону Ліги націй. І слід найближчим часом тренерському штабу продуктивно попрацювати над виправленням помилок. Бо з таким відношенням до своїх обов’язків нашим нічого не світить й у відборі на чемпіонат світу.