Реал у рамках матчу-відповіді 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 2024/25 пройшов Атлетіко.

Ліга чемпіонів УЄФА 2024/25, 1/8 фіналу, матч-відповідь

Атлетіко – Реал Мадрид – 1:0 (перший матч – 1:2)

Голи: Галлахер, 1

Серія пенальті: 2-4

У “вершкових” із дискваліфікації повернувся Беллінгем, однак під питанням залишалась участь Мбаппе й Куртуа. Їхню готовність до дербі визначали вже у день матчу – здоров’я покращилось, тож обидва потрапили в основу. Також у центрі поля розпочав Модріч, хоча у першому матчі позицію травмованого Себальйоса закривав Браїм Діас, який забив переможний гол.

У Атлетіко були сумніви щодо виходу Лангле й Де Пауля. Їхня відсутність могла серйозно нашкодити не тільки якості гри “матрацників”, а й тактичній гнучкості – втім, вони теж встигли відновитись від пошкоджень. Родріго й Клеман почали з перших хвилин.

Підопічні Чоло Сімеоне програли на Сантьяго Бернабеу з рахунком 1:2, тож вдома треба було відігруватись. Це – максимально невигідний сценарій для “кольчонерос”, адже у топ-матчах Дієго Сімеоне звик закриватись у “автобус”. Тепер же треба було розкриватись у битві з суперником, який контратакує найкраще за всіх у світі.

На щастя для господарів, виконати завдання мінімум вдалося вже на 29-й секунді. Грізманн підхопив відскок у центрі й скинув м’яч Галлахеру, той перевів сферу Альваресу, а Хуаліан запустив передачу правим флангом на хід Де Паулю. Родріго прострілив вдовж лінії воротарського на Джуліано Сімеоне; той спробував замкнути п’яткою й не влучив по м’ячу, однак на дальній стійці опинився Галлахер – 1:0!

Цей гол став найшвидший в історії Атлетіко у Лізі чемпіонів і найшвидший пропущений гол Реала в ЛЧ за останні 18 років. Крім того, Конор став першим автором гола у дербі Мадріленьйо.

Такий бадьорий старт доволі очікувано призвів до закриття гри. Рахунок за сумою двох матчів зрівнявся, тож ризикувати сенсу не було. До перерви обидва мадридських гранди діяли дуже обережно, залишаючи багато гравців позаду під час спроб атак. Реал і Атлетіко закрились у блоці 4-4-2, не залишаючи простору на власній половині.

Як наслідок, моментів створили дуже мало. У Реала їх взагалі не було, за винятком епізоду з непризначеним пенальті – Вінісіус прострілював вже у падінні, а м’яч поцілив у руку Сімеоне. 

Ймовірно, арбітри вирішили, що там була занадто близька дистанція, та й рука була опущеною. Іспанський паблік Archivo VAR, який спеціалізується на розборі рішень арбітрів, думає інакше – Джуліано виконав “відкривальний” рух рукою в бік, збільшуючи проекцію тіла, тож треба було вказувати на “позначку”.

Вінісіус був найпомітнішою фігурою Реала. Для бразильця створювались ізоляції, однак до гри його залучали не так вже й часто. Коли ж йшли передачі на хід, Жуніор виглядав класно, але йому дуже бракувало підтримки. Лівий вінгер Реала почасти залишався один проти трьох. Крім Віні, можна відзначити хіба що активного Джуда з ривками в глибину.

Атлетіко в першому таймі створив ще два небезпечних епізоди. В одному з них Альварес підтримав контратаку й стріляв метрів з 16-ти у дальній кут – Куртуа врятував. В іншій же ситуації Сімеоне скинув м’яч на правий край штрафного під надзвичайно потужний удар Альваресу з гострого кута. Дистанція була мінімальною, постріл йшов під ближню штангу, однак Куртуа встиг скластись і парирувати.

Зате було багато кутових. Атлетіко в них теж виглядав перспективніше – Альварес ледь не закрутив “сухий лист” (Беллінгем прочитав задум), а Лангле замкнув одну з подач (повз ворота). Реал не мав взагалі нічого. Зрештою, футболісти відправились відпочивати за рахунку 1:0 на користь “матрацників”.

У першому таймі господарі старались не ризикувати, тож майже вся гра попереду залежала від ривків Альвареса та кутових. У другому таймі підопічні Дієго Сімеоне стали агресивнішими – як у своєму блоці, так і в контратаках. Не можна сказати, що “матрацники” при цьому створили якусь тактичну перевагу (Ель Чоло навіть замін не робив), однак команда стала частіше вигравати підбирання, активніше відкривалась за спинами й вибігала трохи більшими силами.

Як наслідок, Реал почали карати за помилки. Так, вже на 47-й хвилині Сімеоне підхопив нічийний м’яч і зробив скидку Грізманну, а той протягнув м’яч у центр. Все завершилось пасом на Альвареса та обвідним ударом з півкола – Куртуа парирував!

На 53-й хвилині Менді послизнувся на чужій половині, а невтомний Сімеоне підчатував Ферлана й втік від нього по правому флангу. Далі стався пас на Де Пауля й проникна передача під простріл Льоренте. Рикошетом від Чуамені м’яч ледь не юркнув у ворота.

Ще за сім хвилин Лангле замкнув подачу зі стандарту (трохи неточно). Покарання за марнотратство могло бути дуже болючим – на 68-й хвилині Мбаппе опинився з м’ячем на просторі, набрав швидкість, переграв Хіменеса, а потім і Лангле. Клеман не витримав, зваливши нападника у власному штрафному. Шимон Марчиняк призначив 11-метровий без жодних вагань.

Тут би и все й мало завершитись. Вінісіус підійшов до “позначки”… і запустив м’яч на трибуни! Прямо як Серхіо Рамос заповідав!

Атлетіко моментально відповів. На 71-й хвилині Де Пауль розігнав контратаку й запустив Сімеоне на правий край штрафного. Джуліано хитнув Менді й зарядив під ближню стійку, але Куртуа не спав.

На ту мить Карло Анчелотті вже провів дві заміни, кинувши у бій Васкеса й Камавінгу замість Модріча та Чуамені. Цей хід не подіяв – Реал нічого не створював, а суперник час від часу вилітав у гострі контрвипади. Тоді італієць спробував додати до атаки Браїма Діаса замість Родріго, а невдовзі Фран Гарсія замінив Менді (Ферлан зазнав пошкодження).

Браїм дещо додав динаміки гостям, але вирвати перемогу за сумою двох матчів у основний час мав Атлетіко. Свіжий Корреа отримав дальню передачу на хід правим флангом, увірвався в штрафний і потужно пробив з гострого кута – хоча міг котити на вільного Альвареса. Куртуа втримав Реал у грі.

В ендшпілі зустрічі Дієго Сімеоне випустив ще й Моліну, Ліно та Сьорлота (замість Галлахера, Грізманна й Де Пауля). Це був традиційних хід зі спрощенням гри – Ель Чоло перебудувався на трійку захисників, намагаючись працювати через кроси латералів на центрфорварда. Втім, дотиснути “королівський клуб” у основний час не вдалося. Гра перейшла в овертайми.

Реал дещо заспокоїв хід зустрічі в овертаймах. Команда нарешті налагодила володіння й почала активно заходити в небезпечні зони. Величезну роль у зв’язуванні футболу “бланкос” відіграв Браїм Діас – той забігав за спини, створював чисельні більшості та класно комбінував (особливо добре він взаємодіяв з Джудом). При цьому зірки зовсім не сачкували в пресингу.

Доволі непогано у гру увійшов і Васкес. Як наслідок, Реал створив свій перший по-справжньому гострий момент – Вальверде обігрався з Діасом на правому краю штрафного й пробив низом, але м’яч зрізався з ноги Феде. Втім, за декілька хвилин до цього мав забивати Атлетіко.

Героєм міг стати Корреа, який відкрився під винос Облака й втік аж до карного майданчика. Звідти залишились покотити під удар Сьорлоту, але передачу в останню мить накрили. Десь у такому руслі овертайми й пройшли – Реал більше працював з м’ячем на чужій половині поля, Атлетіко намагався тікати, але зайвих ризиків мадридські гранди собі не дозволяли.

Мбаппе, Сьорлот, Беллінгем і Альварес майстерно реалізували 11-метрові, однак з ударом Хуліана сталася несподіванка – його порахували за промах. У Хуліана при ударі “поїхала” опорна нога, яка ніби-то доторкнулась до м’яча, а в серії пенальті можна робити тільки один дотик. Так Реал вирвався уперед.

Вальвердее й Корреа після цього пробили точно, а от постріл Васкеса парирував Облак! Втім, Маркос Льоренте не зміг повернути Атлетіко в гру – м’яч поцілив у поперечину. Рюдігер же з “позначки” вгатив у лівий нижній кут; Облак вгадав напрям удару й навіть зачепив сферу, однак та все одно закотилась у ворота. 2:4!

“Королівський клуб” виграв серію пенальті й став останнім чвертьфіналістом ЛЧ.