Півзахисник криворізького «Кривбаса» Хрвоє Іліч розповів про виступи за команду УПЛ.
– Хрвоє, як ти взагалі почав займатись футболом. Якою була твоя історія?
– Моя історія розпочалася в ФК «Гранічар» з невеличкого міста на Сході Хорватії – Жупаня, коли мені було 3-4 роки. Вже юним хлопцем я вступив в Академію ФК «Осієк», де розпочався мій повноцінний футбольний шлях. Вранці ходив на навчання в школу, і після цього одразу їхав на тренування, яке закінчувалося близько 23 години вечора. Чесно кажучи, для маленького хлопця графік був напружений, через це іноді ми з товаришами по команді залишалися ночувати прямо в роздягальні.
– Взагалі, в чому секрет хорватської школи футболу, як вважаєш?
– Секрет в тому, що ми, хорвати – взагалі спортивна нація, в нашій крові – дух лідерства. Саме тому ми показуємо класні результати на світовій арені у багатьох видах спорту: футбол, теніс, баскетбол та водне поло.
– Збірна Хорватії. Мрія кожного хорвата?
– Авжеж. Взагалі, мені здається, у кожного футболіста є ціль – зіграти за національну збірну своєї країни. Чи вдасться – подивимось. Але я сумлінно працюю кожного дня, щоб ця мрія стала реальністю.
– У «Кривбасі» ти швидко став одним з лідерів. Що допомогло стати своїм в новому колективі?
– Дійсно, я дуже швидко інтегрувався в новий клуб і вже за два тижні відчував себе як вдома. Майже одразу почав показувати свій потенціал та виконувати те, що від мене вимагав тренер. До того ж, товариші по команді, тренери та керівництво клубу дуже тепло зустріли мене, зробили все, щоб я почував себе комфортно.
– З березня по вересень 2024 року ти не провів за «Кривбас» жодного матчу. Твоє повернення до розташування команди – які емоції зараз з приводу цього?
– Безумовно, я радий повернутися до Кривого Рогу, до «Кривбасу» та знову побачити товаришів по команді. Я вдячний керівництву та тренерам за розуміння і підтримку. Наразі прагну допомогти червоно-білій команді добитися всіх вершин. Дійсно, «Кривбас» це ми!
– Пауза у твоїх виступах за «Кривбас» якраз припала, в тому числі, на історичні для клубу ігри єврокубках. Де підтримував команду?
– Звичайно, я дивився всі матчі «Кривбасу». Особливо мені запамʼятався перший матч проти «Вікторії» Пльзень, адже наша команда довела, що може грати з цим досвідченим опонентом на одному рівні. Я до останнього вірив у силу «Кривбасу» та те, що ми пройдемо далі. Але це футбол, непередбачуваний вид спорту. Я вважаю, що певне хвилювання та психологічний тиск підкосили наших хлопців. Щодо «Бетісу» – всі розуміли, що це також сильна команда, одна з найсильніших в Іспанії. Не вдалось реалізувати свої моменти, на відміну від суперника. В цілому, це був чудовий європейський досвід для «Кривбасу», трамплін у карʼєрі для багатьох наших футболістів.
– Які задачі та перспективи у «Кривбасу» на поточний сезон?
– Наразі ми знаходимось у лідируючій групі, тож будемо рухатись тільки вперед і показувати силу команди. Через те, що багато хлопців протягом сезону отримували пошкодження, змінювався склад команди, тому ми мали бути універсальними та знаходили вихід з ситуації. В цілому можемо занести до активу перше півріччя.
– Які особисті цілі Хрвоє Іліча на другу частину сезону?
– Я прагну перемагати з «Кривбасом». Хотілося б, щоб ми пройшли цей шлях без травм. В цілому наша ціль – завершити цей сезон в топ-3. Найголовніше, я маю надію, що якнайшвидше закінчиться ця клята війна. Мені боляче за українців, адже вже три роки вони змушені жити у постійному страху за своє життя і життя своїх близьких.
– Хто є твоїм найкращим другом у «Кривбасі»?
– Я зі всіма чудово комунікую. Звичайно, мені легше взаємодіяти з англомовними хлопцями, проте я вже розумію деякі українські слова. Дякую, вітаю і так далі. Дуже круто, що багато одноклубників почали вивчати англійську мову, це значно спрощує мовний барʼєр.