Президент “Вереса” Іван Надєїн поділився своїми думками щодо суддівства в УПЛ.

Я все одно вболівальник – і у мене емоції. Я точно такий вболівальник, як наші заповнені трибуни Авангарду – якщо команда виграє, то у мене арбітр завжди буде хорошим. Якщо ми програємо, то, щоб там не було, думки будуть: “Ну от якби арбітр прийняв інше рішення, ми б тоді виграли”. Можливо, потім емоції згасають, і ти вже можеш оцінити ситуацію.

Дивились ми з друзями матч Албанія – Україна, і я кажу: “Ну от наскільки все-таки кваліфікований арбітр. Він без всякої долі сумнівів відразу ставить на точку, передивляється ВАР, і видно, що там воротар грає в ноги, а не в м’яч”. У нас дуже часто арбітр би заметушився, не поставив би точку, потім зробив би паузу, дивився б той ВАР.

У нас це дуже велика проблема – судді бояться приймати рішення. А на роботу кваліфікованого рефері приємно дивитися. Навіть коли був цей пенальті у наші ворота, ти прекрасно розумієш, що 11-метровий був – і претензій немає. Арбітр настільки впевнено це показав, що думаєш, ну, раз він так показав, то там точно є порушення. Оце якість арбітражу. Таких арбітрів нам насправді не вистачає – кваліфікованих і впевнених у собі.

Ви ж згадайте, скільки помилок було у великих арбітрів. Наприклад, у Колліни. Але вони робили це так впевнено, що стали великими арбітрами. Впевненість взагалі багато в чому допомагає – у футболі, бізнесі і арбітражі.

“Верес” і “Полісся” – ініціатори зустрічі клубів з Катериною Монзуль та Ніколою Ріццолі. Що ви хочете їх запитати?

Я б говорив про реформи в арбітражі, які назвав вище. Ми навіть написали звернення, що давайте зробимо наступні три кроки. Нам спочатку казали, що коментувати рішення арбітрів не можна. Що детектор брехні – це втручання і тиск на арбітрів. Потім казали, що публікувати стенограми ВАР – це таке страшне порушення якогось там кодексу.

Її опублікували – і нічого страшного не сталося. Їдемо далі. Тому нічого не впаде від рейтингу арбітрів і від єдиного центру ВАР.