Українські зими не дозволяють грати у футбол у найпрохолодніші місяці року, тож цей футбольний вікенд стане для нашої країни останнім у 2024, після чого ми матимемо достатньо часу для того, аби обговорити все те, що відбувалось останні чотири місяці.
А тим часом полтавська «Ворскла» та київський «Лівий Берег» готувались на полі стадіону ім. О. Бутовського відкрити для нас програму сімнадцятого за ліком туру національної першості.
Чи була це битва за місце в зоні аутсайдерів? Таким було головне питання до цього протистояння. Бо новачки «елітного» дивізіону непомітно для всіх уперше в поточній кампанії наблизились до того, аби залишити підвалини турнірної таблиці, тоді як команда Юрія Максимова черговою серією поразок, навпаки, робила все, аби туди потрапити перед черговою зимою невизначеності для «зелено-білих». Усього три очки та ковалівський «Колос» у проміжній позиції відділяли команди одна від одної, тож протистояння очікувалось запеклим.
Проте дивимось на календар, і розуміємо, що будь-який градус протистояння буде доволі легко зменшити за рахунок температури повітря за вікном. У Полтаві цього дня було прохолодно, і відповідно багатостраждальний газон місцевої арени зіштовхнувся з новим випробуванням – поле просто замерзло. Ще й сніжило за ходом гри, тож футболісти боролись не тільки один проти одного, а й проти супутніх погодних умов.
І це було протистояння, яке навряд чи когось із глядачів потішило своєю видовищностю. Жодного реально небезпечного моменту з меж штрафного до перерви ми так і не побачили, якщо не вважати невдалу подачу Бацули із штрафного з лівого флангу, яка раптово полетіла повз дальню дев’ятку. Команди просто почергово змінювались у контролі м’яча й нікуди не квапились.
Рівно перед свистком на перерву в Полтаві пролунала повітряна тривога, яка з’їла ще дві години нашого з учасниками цього поєдинку життя. Зрештою, команди повертались на поле й навіть могли розгубитись, бо воно за цей час стало білосніжним, бо для погоди цих самих тривог, як відомо, не існує в принципі.
Чи стало важче грати від цього? Питання спірне. Кому як – «Лівий Берег», наприклад, окремого запрошення атакувати не потребував, тому пішов за голом на 62 хвилині, і досягнув успіху завдяки передачі Сухоручка до лівого флангу штрафного на Сідннея, який пробив у ближній кут і відзначився в другому матчі поспіль.
Для команди Максимова то був фатальний удар, від якого «Ворскла» намагалась оговтатись, але свої дві великі нагоди за участі Ндукве та Скляра не використала належним чином. Тож Різдво завітає до Полтави на тлі трьох поразок поспіль.
Наступний рік для полтавської «Ворскли» розпочнеться у гостях у київської «Оболоні», а київський «Лівий Берег» навідається до донецького «Шахтаря».
Українська Прем’єр-ліга. 17-й тур.
«Ворскла» – «Лівий Берег» – 0:1
Гол: Сіднней, 62
Попередження: Челядін, 28, Скляр, 56 – Астахов, 23, Механів, 90+1
«Ворскла»: Домолега – Крупський, Бацула, Гучек, Пердута – Павлюк, Скляр – Ндукве, Челядін (Нестеренко, 46), Кане – Ковталюк (Ієде, 68).
«Лівий Берег»: Механів – Шаповал, Самар, Якимів, Астахов – Дедух, Косовський – Сіднней, І. Когут (Галас, 83), Войцеховський – Сухоручко.
Арбітр: Клим Заброда (Київ).
Стадіон: «Ворскла» ім. О. Бутовського (Полтава).
Удари (у площину): 3 (2) – 8 (4)
Кутові: 4 – 2
Офсайди: 2 – 0.