Український тренер Віктор Скрипник, який свого часу попрацював головним у Вердері, розповів, з якими складнощами зіткнувся у бременському клубі.
– Ви очікували, що вам у 2014 році запропонують посаду головного тренера Вердера?
– На той час вже були передумови, що мені можуть запропонувати цю посаду. Річ у тому, що друга команда, якою я керував, демонструвала красивий, якісний футбол. На наші ігри ходили люди. На стадіон, який містив дві тисячі глядачів, приходило дві з половиною, три тисячі вболівальників.
А оскільки перша та друга команди Вердера – це одна структура, то коли мені сказали, що я головний у першій команді, то я просто поміняв кабінети. З однієї кімнати вийшов – в іншу зайшов. Гравці у мене помінялися, все інше залишилося. У тренерський штаб я взяв усіх тих, хто зі мною працював у другій команді. Буквально за два дні нам треба було грати на Кубок, а далі чемпіонат, де ми мали дуже складну ситуацію.
– Що найскладніше у тренерській професії?
– Працювати під тиском. Коли щось не складається, а від тебе вимагають результат. Тим більше зараз, коли у світі добре розвинені соціальні мережі й все назовні випливає. Раніше, щоб щось прочитати, ти повинен був піти в кіоск, купити газети, прийти додому, налити собі кави, сісти і почитати. А зараз ти тільки очі відкрив, взяв у руки телефон – і всі новини вже перед тобою. І ти читаєш усе це марення, за яке, як правило, ніхто не відповість.
Ось із цим усім тренерам дуже важко працювати. Тим більше коли у тебе щось не виходить. А це ж спорт. Тут у когось щось добре, а в іншого – ні. Раніше казали, що гроші у футбол не грають. Так ось, зараз саме гроші грають у футбол. У кого більше грошей, у того більше можливостей купувати якісних гравців і робити хорошу команду. Чим у тебе більше впливу, тим більше можливостей.
– Програші Баварії 0:6, 0:5 – це найважчий момент під час роботи у Вердері?
– 0:6, 0:5 – це реальність, в якій перебував тоді Вердер. За два роки роботи в Бремені перед грою жодного разу у мене не було відчуття, що моя команда краща за будь-якого суперника. В результаті це і призвело до того, що через рік чи два, Вердер вилетів до Другої ліги. Це стан і можливості Вердера у Бундеслізі. Мало було у клубу грошей – це перше, що я можу сказати. Повірте, коли ми програвали 0:6 лідеру, нас не так лаяли, як коли ми програвали своїм конкурентам. Ось що було важливим. А те, що програли Баварії на чолі з Анчелотті 0:6, або 0:5 на чолі з Гвардіолою, то у мюнхенців у порівнянні з нами були інші завдання – виграти Лігу чемпіонів, взяти три титули за сезон. Це той тиск, який відчувала на собі Баварія.
Гвардіола втік з Німеччини, тому що не міг витримати цього тиску. Пам’ятаю, він якось сказав мені, що у Німеччині на нього ЗМІ чинять більший тиск, ніж в Іспанії. І це при тому, що Гвардіола вигравав все. Тому якщо ти тренер одного з клубів п’яти топ-чемпіонатів, хай то буде Гвардіола, Анчелотті або Скрипник, ти у будь-якому випадку відчуватимеш цей тиск на собі, – сказав Скрипник в інтерв’ю Українському футболу.
Нагадаємо, український фахівець працював у структурі Вердера з 2004-го по 2016-й роки. З жовтня 2014-го до вересня 2016-го очолював головну команду бременців.