Володар «Золотого м’яча» 1986 року Ігор Бєланов з підвищеним інтересом очікує матч Ліги націй Грузія – Україна.

І не тільки тому, що він усією душею збирається вболівати за нашу збірну, а й для гарного проведення часу у доброзичливій обстановці із своїми грузинськими друзями. Дзвінок кореспондента Sport.ua застав Бєланова в одному із закладів Одеси, у якому він знаходився разом з ними. На прохання поділитися думками і очікуваннями щодо поєдинку у Батумі, ексфорвард збірної СРСР з притаманним справжньому одеситу почуттям гумору став жартувати.

– Як я можу вам щось сказати, якщо сиджу зараз на вечері за одним столом з грузинами у «Хінкальні»? – розпочав він. – Один із моїх друзів, Ілля, заявив, що Грузія завтра виграє, а я говорю, що ми виграємо. І у нас заруба. І от що мені робити? Боюсь тепер вам щось голосно казати (сміється).

У цю мить у слухавці лунають слова Іллі: «Я вже більше тридцяти років живу в Україні і для мене що грузини, що українці – це моя Батьківщина. Я вболіваю за всіх. Дуже хочу, щоб у матчі був красивий футбол. А переможе – дружба.».

– Я теж люблю і поважаю Грузію, але ми повинні перемогти. Якщо не складатиметься, то вийдемо на заміну, – продовжує у жартівливій формі Бєланов. – А якщо серйозно, то важка буде гра для нашої команди. Усі ми будемо стежити за трансляцією із Батумі і щиро вболівати. Кожен буде переживати за команду своєї країни. Однак це не заважає нам дружити, поважати один одного і цінувати нашу історію. Особисто для мене це дуже важливо, адже я добре пам’ятаю легендарну епоху, коли грузинський футбол закохав у себе всю Європу. У період кар’єри гравця мені не раз доводилось грати проти грузинських футболістів у складі одеських СКА, «Чорноморця» і київського «Динамо». Всі і досі пам’ятають гру флагмана грузинського футболу – тбіліського «Динамо». Ця команда мала у своєму складі зірок високого рівня, які блискуче грали у єврокубках – Габелія, Чивадзе, Сулаквелідзе, Дараселія, Кіпіані, Гуцаєв, Челебадзе, Шенгелія. З деякими з них я виступав разом у складі збірної СРСР. Це були Майстри з великої літери. А тренував їх не менш легендарний Нодар Ахалкаці.

– Як оцінюєте шанси збірних України та Грузії у Лізі націй?

– Вони приблизно рівні. Україна має у своєму складі футболістів, які грають у провідних чемпіонатах Європи, та й Грузія впродовж останніх років дедалі більше представлена своїми футболістами на континенті. Мені хотілося б бачити обидві збірні на чемпіонатах світу.

– Матч у Батумі матиме неабияке значення для обох суперників. Які ваші очікування?

– Якщо говорити про Грузію та Україну, то дружба дружбою, але є ще футбол, де комусь із суперників потрібно перемогти. І це повинно відбуватись відкрито, у чесній боротьбі, а не нишком, як чинить росія. Вийшов на футбольне полі, зіграв – хто сильніший, той і переміг. Це буде чесно і справедливо. А що стосується безпосередньо прийдешнього матчу, то хочу побажати нашим футболістам удачі. Вірю в нашу збірну.