Збірна України зіграла внічию з хорватською Рієкою у контрольному матчі.
Матч завершився з рахунком 1:1.
«Рієка» – Збірна України – 1:1
Голи: Дрмич (37) – Гармаш (24)
Поп: Честич (77) – Сидорчук (57), Качараба (86)
«Рієка»: Зломислич, Бодетич (Дуймович, 81), Честич, Крешич (Стойкович, 60), Вук (Обрегон, 60), Дрмич (Коупленд, 81), Солано (Посинкович, 74), Бушня, Станіч (Бурчул, 81), Селахі, Муріч.
Україна: Бущан (Різник, 46), Конопля, Бондар, Качараба, Сирота, Сидорчук, Буяльський, Гармаш, Зубков (Циганков, 79), Сікан (Мудрик, 79), Довбик (Бєсєдін, 46).
Арбітр: Іван Бебек (Хорватія)
Стадіон «Руєвиця» (Рієка, Хорватія).
Олександр Петраков напередодні зазначав, що проти “Рієки” зіграють нові футболісти. Тобто, не ті, хто грав зі старту проти “Емполі”. І це цілком логічно. Але заявка поки що не настільки широка, аби безболісно тасувати склад на кожній позиції. Наприклад, надавши відпочинок Матвієнкові та Караваєву, тренер збірної України зіштовхнувся з проблемою лівого захисника. Туди довелося зміститися номінально центральному захисникові Сироті. Праворуч грав Конопля, а за зону перед воротами Бущана відповідали Бондар та Качараба.
Попереду Україна розраховувала на трьох форвардів – Зубкова, Сікана та Довбика. Лінію півзахисту сформували три виконавці – Сидорчук, Гармаш та Буяльський. Це у фазі гри з м’ячем. Без м’яча Україна діяла у формації 4-4-2, нижче опускався Данило Сікан.
Високого темпу не було. І не було безпомилкового футболу. Обидві команди не стільки думали про конструктив, скільки намагалися не проґавити помилки суперника. “Рієці” це ледь не вдалося у районі п’ятнадцятої хвилини, коли Матей Вук пробив по воротах низом – тільки трохи підвела точність.
Сильний аргумент від хорватів, але й Україна не відсиджувалася в захисті. Пресингувала на чужій половині поля. Після перехоплення м’яча намагалася швидко організовувати контрнаступ. Зручна ударна позиція була у Буяльського, але повз ворота. Не налаштував приціл і Артем Довбик. А коли Буяльський бив з центру штрафної зони після прострілу Коноплі, надійно зіграв воротар “Рієки”.
Буяльський був дуже помітною фігурою на полі. Саме він асистував під результативний удар Гармашеві (відзначаємо також участь у гольовій атаці Артема Довбика). Класно вийшло, але не дуже класно було в захисті. Не встигли як слід відсвяткувати гол – як пропустили гостру контратаку. Мурич вивів Дрмича на ударну позицію, але влучність зіркового гравця “Рієки” підвела.
Не сказати, що гол у наші ворота назрівав, але подеколи випади “Рієки” просто заганяли українських захисників у глухий кут. Наприкінці тайму, наприклад, Дрмич скористався позиційними помилками оборонців України, пробив з гострого кута в стійку, а потім примудрився першим зіграти на підбиранні та відпасувати на Мурича. Останньому залишалося всього нічого – підкласти ногу.
Перед свистком на перерву був ще момент у Довбика, але загалом нічия виглядала справедливим підсумком тайму. 1:1 – так і закінчили.
Непогано Україна розпочала другу половину зустрічі. Зокрема, з забитого голу Зубкова після активності Бесєдіна. Але у ході атаки був офсайд, тому взяття воріт справедливо скасували. А от гол Качараби був би цілком легітимний, якби Тарас після подачі кутового пробив трохи влучніше. Україна виглядала краще, але “Рієка” продовжила жалити контратаками. Удар Дрмича – тому підтвердження.
Ледь не вжалила до сліз на 85-ій хвилині, але на щастя Стойкович поцілив у стійку в ході стрімкого випадку. Справедливості заради варто сказати, що за хвилину до того міг забити Гармаш, але поцілив у воротаря. З опису може здатися, що був футбол на зустрічних курсах. Насправді ні – просто епізодичні спалахи. Інтенсивності на полі бракувало, на відміну від інтенсивності спарингів у календарі збірної України.
Це вже третій травневий матч. А попереду ще як мінімум два. Принаймні, є попередня інформація про домовленість з африканськими спаринг-партнерами. Якщо все складеться добре, то проти них вже зіграють й українські “легіонери” з топ-чемпіонатів. І це буде генеральна репетиція перед Шотландією і, сподіваємось, Вельсом.