Колишній нападник київського «Динамо» Віктор Хлус прокоментував нічию проти шотландського «Рейнджерс» (1:1) у першому матчі 3-го кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів 2024/25.
– Нічийний рахунок відображає рівність сил на полі. Грали дві рівні команди. Шотландці билися до кінця, за що отримали нагороду у вигляді забитого м’яча. А ось «Динамо» не вийшло «вмирати», а просто підлаштувалося під гру свого суперника. Навіть за моментами з обох сторін, а їх за гру було дуже мало, теж паритет. Якби не Бущан, найкращий у складі киян, то гості забили б раніше. Чого вартий його сейв на початку другого тайму, витягнув «мертвий» м’яч із кута. Другий тайм динамівці провели за якістю слабкіше. Хотіли втримати переможний рахунок за що й поплатилися. Ще немає того класу, щоб із таким суперникам грати на результат.
– Так, можна сказати «Рейнджерс» – це не белградський «Партизан».
– «Динамо» легко у двох матчах обіграло «Партизан». Але це відверто слабка команда, давно не доводилося бачити такого безпорадного суперника. І ось на цьому тлі підопічні Шовковського, десь сподіваючись у душі, що так само буде і далі – ну, хіба трохи важче. Але зустрілися з добре навченою і міцною командою. У британців у крові – битися до кінця.
– Коли команда пропускає – це чиясь вина.
– Пропущений гол – вина всієї команди. Спочатку дали провести швидку контратаку, а потім у захисті почалася низка помилок. Вівчаренко програв єдиноборство на фланзі, дозволив опонентові зробити подачу в штрафний. А потім три гравці, – Михавко, Бражко, Попов, – вишикувалися в лінію, і всі дивилися на того, хто подає, і на м’яч. Ніхто з них не спостерігав за переміщенням нападника, який вискочив між ними, забивши гол. У захисників не було такої необхідної концентрації на останніх секундах матчу.
– Після першого матчу тривожно за результат повторного поєдинку.
– Щоб пройти шотландців, потрібно докласти максимум зусиль. Граємо на виїзді, буде шалений тиск місцевих фанатів. Усе залежить від того, в якому стані команда підійде до гри в Глазго. І насамперед у психологічному. Якщо вийдуть у такому настрої як у Любліні, чекай біди. Потрібно переглядати ставлення. Футбольне поле, це арени війни. Виходити і битися, не шкодуючи ні себе, ні суперника. Ми завжди віримо в «Динамо» – перспективну команду. Є молоді цікаві гравці. Разом із досвідченими на кшталт Ярмоленка, вони побудують колектив, якому буде під силу обігравати шотландців. Якщо розцінювати шанси, то вони рівні. Повторюся, у повторній грі на перший план вийде психологія, настрій і бійцівські якості.