Колишній півзахисник, а нині селекціонер «Карпат» Михайло Кополовець поділився думками про виступ збірної України на Євро-2024.

– Думаю, що це провал збірної. Дуже класні футболісти, але гри ніякої не було, на жаль. Футболісти хороші, але нічого не показали. Те, що ми граємо в «Челсі», в Лондоні, в Англії – це ні на що не впливає. Виходять футболісти – румуни, словаки – і грають у футбол, грузини грають. За збірну треба грати душею і серцем на межі самопожертви. Я не бачив у тих людях, які вийшли на поле, що вони хотіли виграти. Просто пограли в футбол.

Я не хочу нікого критикувати, чесно, не хочу. Хтось говорить: «З таким складом…». Справа не у складі. Просто виходити на поле і грати на межі самопожертви за свою країну – так, як виходили словаки, грузини і маса команд. Ось і все. Бельгія теж на пів Федора грала. Де Брюйне – я ж знаю, який це футболіст. Він теж себе беріг, щоб травму не отримати.

Я дуже був засмучений. Чесно, я не знаю, що відбулося, мене немає в збірній. Я Реброва не виню. Футболісти мають виходити і гризти землю за свою націю. А так просто вийти: «У нас з румунами не вийшло» – ну що це? У вас з поляками не вийшло – ось там уже треба було якісь висновки робити. Якісь пацани говорять: «Ми недооцінили». Як так? Ви виходите на фінальну частину ЧЄ і недооцінюєте команду? Там немає слабких команд.

Я багато з тих пацанів знаю особисто, і максимально не хочеться критикувати. Ну а як по-іншому? Команда як мінімум мала виходити з цієї групи. Подивіться – всі грають у футбол, всі б’ються за свою країну. Наші пацани – я не бачив, що вони хотіли вийти з групи.

Пару пацанів – Яремчук, Ярмоленко – я бачу, що це дійсно люди, які… А молодь, на жаль, дуже сильно розчарувала. Хоча потенціал дуже серйозний у цієї команди. Я перший казав, що ця команда – одна з найсильніших, яка була за весь час. Але говорити й робити… Так, ми всі говорили. Я би не сказав, що це найсильніша збірна. Ментально вона не сильна. Люди просто вийшли пограти в футбол.

– То може, нам психолога в збірну треба? Який вихід з цієї ситуації?

– Ну, візьміть мене хоч на пару днів туди. Я говорив Дімі Поворознюку: «Візьми мене, хоч виїду на 2 дні за кордон». Якщо серйозно, то, друже, який психолог, б###ь? Це чемпіонат Європи, який психолог? Це футболісти, які грають у топових чемпіонатах світу, в Англії. Який психолог? Вони грають постійно такі матчі. Не треба психолога, просто треба налаштовуватися на матчі. А якщо приїхали в збірну просто відпочити…

Подивись – Довбик нічого не зіграв, Циганков. Ряд футболістів нічого не показали, на жаль. Ну, значить, вони так приїхали в збірну. У мене особисто до Реброва питань немає. Він мені подобається як тренер. І футболісти мені подобаються, які там, це хороші футболісти. Але вони не грають – не знаю, ментально, що відбувається.

Психолог? Ну, я не знаю. Вони ж приїхали туди не з гандболу чи з якоїсь лікарні. Це футболісти-професіонали, які мають грати в футбол. І їхній рівень, на мій погляд, сильніший, ніж у словаків, румунів. Ти мені назвеш пару футболістів Румунії? Я не знаю. Словаків теж не знаю. Ну, так, образно кажучи, там є теж хороші футболісти, я не говорю, що це слабкі збірні. Але вони грають за свою країну душею і серцем, на межі самопожертви – це ключове.

Неважливо, хто проти тебе грає, ти маєш грати за своїх людей. Так, як зараз уболівали, – я давно не бачив, щоб така підтримка була. Тому що в нас дуже важкий час, і людям дуже потрібні були ці матчі. Але що відбулося – я не знаю, – сказав Кополовець.