26 червня, у Франкфурті-на-Майні на стадіоні «Дойче Банк-Штадіон» відбувся матч третього туру в рамках квартету E між збірними Словаччини та Румунії.
Чемпіонат Європи 2024. Група Е. 3-й тур
Словаччина – Румунія – 1:1
Дуда, 24 – Р. Марін, 37 пенальті
Бурке, 45+1, Банчу, 45+4, Йорданеску, 55 (за межами поля), Пушкаш, 88
Словаччина: Дубравка, Пекарік, Вавро, Шкріньяр, Ганцко, Куцка, Лоботка, Дуда, Шранц (Дюріш, 78), Хараслін (Суслов, 70), Стрелець (Боженік, 70).
Румунія: Ніце, Раціу, Драгушин, Бурке, Банчу, Р. Марін (Рус, 86), М. Марін, Станчу, Коман (Сореску, 58), Хаджі (Ман, 66), Драгуш (Пушкаш, 66).
Арбітр: Даніель Зіберт (Німеччина).
Стадіон: «Дойче Банк-Штадіон» (Франктфурт-на-Майне).
Задовго до цієї гри почали говорити про можливу патову ситуацію, коли команди будуть грати передусім на нічию. Такий результат гарантовано виводив у плей-офф обох учасників цього матчу. Теорія, звісно, цікава, але вже зі стартовим свистком, що грати будуть на повну силу. Ще б пак – перше місце в групі має надзвичайно багато переваг, бо дає змогу потрапити в найлегшу частину турнірної сітки.
Темп задала Словаччина. Її футболісти у перші хвилини буквально насіли на ворота суперника. Якийсь час довести справу до реальної небезпеки не вдавалося. А от румуну змогли це зробити чи не з першої спроби. Раціу змістився з флангу й пробивав під дальню стійку, змусивши Дубравку здійснити складний сейв.
Гра пішла на зустрічних курсах, але словаки залишалися небезпечнішими. На 22-й хвилині вони дуже гостро розіграли стандарт. Гараслін подавав, замикати могли і Куцка, і Шкріняр, але вони чомусь не зреагували і просто спостерігали, як м’яч вилітає за межі поля. Виявилося, що це було попередження, яке Румунія проігнорувала. Пекарік упіймав дальню передачу від Шкріняра й відпасував на Куцку, а той виконав бездоганний навіс на Дуду. Ондрей чітко пробив у протихід голкіперу, 1:0.
Після забитого гола гра трішки заспокоїлася. Спроби футболістів підібратися ближче до воріт суперника були невдалими. Що ж, якщо не вдається своїми силами, завжди можна розраховувати на помилку арбітрів. Здавалося, Давід Ганцко фолив проти Янніса Хаджі, якщо й фолив, то за межами штрафного. Однак у Даніеля Зіберта і його бригади була інша думка – пенальті. Разван Марін з 11-ти метрів бив з такою силою, що у Дубравки не було шансів врятувати, 1:1.
Початок другого тайму вже більше нагадував матч команд, яких влаштовує нічия. Але сказати, що це було свідомо, не можна. Команди намагалися будувати атаки, але в перерві пройшла гроза, з часом дощ знову відновився й іноді лив доволі сильно. Тож газон, м’яко кажучи, став важким. Частенько разом із м’ячем у повітря здіймалося багато води.
Як доказ – момент румунів на 61-й хвилині. Разван Марін отримав чудовий пас на лінії штрафного, але послизнувся. Бити змоги вже не було – віддав пас на Хаджі. І це було гарне рішення. Янніс повернув під удар Маріну, і Дубравці знову довелося демонструвати всю свою майстерність. Атаку другим темпом завершував Дрегуш, який зовсім трохи не влучив у дальню дев’ятку.
Через чотири хвилини аналогічна ситуація трапилася біля протилежних воріт. Дрегушин не зміг встояти на газоні й накрити удар Стрелеца. Втім, Ніце встиг виставити ногу й врятувати від другого пропущеного. Наступна хвиля атак завершилася спробою Герасліна, який намагався закрутити м’яч під дальню стійку. Зовсім трохи забракло точності.
За пів години до кінця гри тренери провели низку замін. При чому зробили їх аж у п’ять слотів. Це остаточно допомогло погодним умовам вбити темп. Не було й натяків на моменти. Звісно, команди розуміли й ціну помилки. Було надто ризиковано йти за перемогою, ризикуючи отримати контратаку й вилетіти.
Оскільки Україна й Бельгія голів не забили, то турнірне становище в групі Е не змінилося. Румунія вперше у ХХІ столітті вийшла у плей-офф чемпіонату Європи, історичність моменту полягає в тому, що команда ніколи не робила цього, вигравши групу. Словаччина вийшла в 1/8 фіналу з третього місця. Бельгія фінішувала другою, а Україна їде додому.