Півзахисник збірної України Тарас Степаненко емоційно відреагував на питання щодо можливого завершення кар’єри.

“Слова Развана Раца, що він подзвонить мені і попросить завершити кар’єру? Чесно, так і знав, що буде це питання. Слухайте, знаю Развана дуже давно. Знаю його жарти, вони такі – не будемо казати по-народному. Я не бачив, мені хлопці сказали про це. По-перше, я не та людина, яка ображається. Вважаю, коли вона ображається – це слабка людина. Тому сприйняв нормально.

Він мене набрав буквально через пару годин. Сказав, що його неправильно зрозуміли, що був неправильний переклад. Сказав: “Що якщо побачу, що пора закінчувати – наберу”. Не знаю, він румун, тому… Ми пожартували, маю з ним гарні відносини.

Хочу щодо цієї теми крапки над “і” розставити, щоб все було зрозуміло. Дивіться, коли людині за 30 – всі починають казати, що вона стара у футболі. Воно береться звідкись з неба. Але на що дивлюся я. Не слухаю, що кажуть, пишуть. У мене є своя голова, працюю. Ми щодня бігаємо з датчиками, які показують фізичний стан у грі, тренуванні. І коли дивишся на ці датчики після гри – там все зрозуміло. Там нікого не можеш обманути.

Тому коли люди реагують на результат, команда програла – все, Степаненко старий. А чому не кажуть, що мені 34, коли ми обігрували Барселону? Коли грали з Англією, Італією – мені теж було 34 роки. А що змінилося? Я цього не розумію. Бо ці пів року були не дуже для мене вдалі, бо в мене були травми? Окей, нема питань.

Але ж ніхто не бачить, що після кожної гри, в якій я не грав у чемпіонаті України, приходжу додому, стаю на доріжку й біжу 12 км. Щоб коли тренер дасть мені шанс зіграти – щоб я був на тому рівні, на якому повинен. Оце головне. Не те, що кажуть, а те, що робиш. Я можу закінчити завтра, можу через рік, а, може, через два. Але це буде тільки моє рішення, тільки я його ухвалюватиму, коли буду готовий. Тому хочу над “і” розставити. Бо ці питання: Рац пожартував, а мені пишуть завжди. А чому не писали після Барселони? Чому не писали? А в чому різниця? 4 місяці різниця у віці – і все.

Тому й кажу: це моє внутрішнє відчуття. Тільки я прийматиму це рішення, коли знатиму, що не можу щось робити. Можете спитати в Миколенка, чи є різниця між тим, що було 4 місяці тому, а що є зараз в плані моєї фізичної готовності”, – поділився Степаненко на прес-конференції УАФ.