У другому турі квартету E нашим суперником стала міцна та прагматична Словаччина італійського наставника, яка перед цим переграла абсолютного фаворита групи в особі Бельгії.
Євро-2024, груповий етап. 2-й тур.
Словаччина – Україна 1 : 2.
1 – 0. Шранц – 17.
1 – 1. Шапаренко – 54.
1 – 2. Яремчук – 80.
Головний тренер не підтримав футболістів, що провалились з Румунією. Степаненка після нищівної критики прогнозовано замінив Бражко, а замість Луніна з’явився Трубін. Ще одна перестановка виявилась вимушеною – Циганков не тренувався через пошкодження, тож його місце в основі зайняв Ярмоленко.
Найбільше впадала у вічі відсутність поява Тимчика замість Коноплі. Ймовірно, причина такого рішення була пов’язана з наявністю Ярмоленка. Якби вийшов Циганков, то Юхим обмінювався б з ним позиціями й часто заходив у центральні зони, що є візитівкою фулбека Шахтаря.
Поява Ярмоленка означала, що зміщуватись у середину буде капітан, тож для Коноплі залишалась роль бігунка по флангу. Не можна сказати, що Юхим не здатний грати таким чином, але швидкісний Тимчик у подібному режимі міг би виглядати не гірше – і він зіграний з капітаном. Втім, тривожили проблеми Олександра при виході з-під пресингу.
За Тимчика боялись недаремно. “Соколи”, як і очікувалось, увімкнули агресивний високий пресинг, перекриваючи усі варіанти просування через центр і заганяючи у фланг. Якщо ж Україні вдавалося вийти з-під тиску або словаки не встигали вибудуватись для нього, то команда відходила в середній блок 4-5-1. Вінгери опускались до центрхавів і перекривали левову частину поля.
Точно таким же чином підопічні Франческо Кальцони грали у відборі та з бельгійцями. Було б перебільшення сказати, що збірна України під цим тиском попливла – але і без того повільне просування гальмували ще сильніше, а команда таки помилялась. Особливо великі проблеми виникали на фланзі Тимчика.
Проблема ускладнювалась не дуже ефективним середнім блоком України. Команда розташовувалась у вузьких 4-4-2 й не встигала накривати переведення у фланги. Саме звідти й почали прилітати моменти “соколів”.
“Синьо-жовті” могли пропускати вже на 10-й хвилині, коли Хараслін обіграв Тимчика та Ярмоленка на куті штрафного. Подальший удар у ближній кут парирував Трубін.
Ще за кільканадцять секунд пішов крос з лівого флангу, який Матвієнко не зміг вибити. Вийшла скидка на дальню стійку, де не зіграв Зінченко – Шранц покарав пострілом у притул. Трубін врятував Україну!
На 16-й хвилині фол Бражка проти Лоботки на лінії півкола завершився небезпечним штрафним. Ганцко пробивав під ліву стійку, однак Трубін виручив і тут!
Втім, ще за хвилину Анатолію довелося виймати м’яч із сітки. Хараслін вкинув аут у зону між Ярмоленком і Тимчиком, а Лоботка звідти подав на дальню стійку – Зінченко не зміг перехопити сферу, а Шранц замкнув. 1:0…
Традиційні проблеми в позиційному наступі “синьо-жовтих” простежувались і в цьому матчі. Відкривань між лініями однаково бракувало – створити й використати хорошу розрізну лінію передачі вдалося лічену кількість разів. Спроби запускати Мудрика в глибину виглядали не набагато ефективніше.
Чи не єдиний успішний прорив Мудрика стався на 36-й хвилині, коли той пробіг метрів 40 і вийшов віч-на-віч з Дубравкою. Мартін вийшов з воріт і змін накрити запізнілу спробу удару Михайла.
Крім того, пригадується епізод з проникним пасом Мудрика на Довбика. Форвард Жирони легко хитнув Шкріньяра й пробив з близької відстані, однак Дубравка виручив Словаччину.
Чи не найбільш помітною ідеєю збірної України були ті самі довгі закидання у фланг на Ярмоленка при підтримці Тимчика. Андрій виглядав ефективно, однак Олександр не встигав, робив зайві дотики або ж не прораховував епізод. Як наслідок, з правого флангу прилетів тільки один момент – на 34-й хвилині Ярмоленко зачепився за переведення та віддав проникну передачу Довбику.
Артем повернув п’яткою під удар капітану, але спробу накрили. Втім, м’яч підхопив Тимчик, який з правого кута штрафного пробив у дальню стійку! Крім того, наприкінці першого тайму пригадується постріл Зінченка зі стандарту в ближній кут – Дубравка парирував.
Ми не дарма описали моменти України без опису загальної тактики “синьо-жовтих”. У Сергія Реброва вона була, а його підопічні її дотримувались – команда намагалася виходити з-під тиску через фланги й пробувала комбінувати на чужій третині. Втім, реалізація задуманого шкутильгала. Все було повільно, натужно й зі скрипом.
Тим не менш, варто похвалити наших хлопців. Збірна увімкнулася й змусила словаків збавити інтенсивність за центральним колом. І все одно “соколи” могли покарати за невиразну гру – Хараслін на 44-й хвилині вистрілив з дистанції під дальню стійку, змусивши Трубіна виконувати ефектний сейв.
“Синьо-жовтим” у першому таймі дещо бракувало сміливості. Хороші відкривання у штрафному були, але мало та з прогнозованими адресами. Пресинг вмикався й був ефективним, але працював суто епізодично. Вривань із глибини в штрафний теж не вистачало, та й загалом команді бракувало об’єму роботи.
По перерві наша збірна додала в цьому аспекті. Зокрема, вже на 51-й хвилині команда могла зрівнювати рахунок зусиллями Довбика – той прийняв подачу від Мудрика на дальній стійці, але не зміг нормально підставити голову. А так би повторив гол Шранца…
А на 54-й хвилині словаків вперше по-дорослому спіймали на контратаці. Та ще й через центр. Бражко перехопив м’яч у центрі, а Мудрик полетів у простір. Слалом завершився передачею на лівий фланг в ноги Ярмоленко, де атака дещо зажувалась – тим більше несподіваною стала скидка Андрія, простріл Зінченка на дальню та замикання Шапаренка.
Микола не побоявся, пішов, наситив зону завершення й забив ударом у дотик 1:1! Цей гол остаточно вибив словаків з колії – Україна перехопила ініціативу, а підопічні Франческо Кальцони сіли в низький блок. Здавалося, що тепер залишилось тільки дотиснути пораненого звіра.
Однак справа пішла не так легко. Наступні 20 хвилин виявились напруженими, але зовсім не приносили моментів. “Соколи” вміло збивали темп тактичними фолами, катанням по газону та серіями замін. Тренерський штаб наших сусідів спробував повторити трюк із матчу проти Бельгії, освіживши атаку й поновивши пресинг, але фіча не спрацювала.
І все одно словаки тримали штрафний на замку. Сергій Ребров не витримав, китнувши у бій Зубкова та Яремчука. На табло горіла 67 хвилина…
І знову Роман увірвався у гру, як лев. Вже на 74-й хвилині нападник вискочив разом з Мудриком у контратаку 2-в-2, віддавши передачу під удар Михайлу. Вінгер хитнув Шкріньяра та метрів з 10-ти бахнув у ближній – стійка врятувала Словаччину!
Ну а на 80-й динамівці організували ефектну атаку правим флангом – Забарний просунув м’яч Шапаренку, а Микола вирізав блискуче закидання на край штрафного. Яремчук же зайняв максимально зручну позицію між захисниками й Дубравкою, прийняв сферу та в останню мить прокинув її під голкіпером… І сфера залетіла у ворота. 2:1!
Україна вирвалась уперед. Невдовзі на поле вийшли Сидорчук, Маліновський, а у компенсований час вийшов і Таловєров. Підопічні Сергія Реброва почали сушити гру – слава Богу, задум вдався. Словаччина так нічого й не створила, тож фінальний свисток зафіксував вольову перемогу “синьо-жовтих”. 2:1! Ми залишаємось у грі!