Вже ексзахисник “Кривбасу” Данило Бескоровайний згадав для пресслужби червоно-білих свої найяскравіші моменти карʼєри та найпамʼятніші матчі за криворізьку команду.

Про дитячі роки

– “Кривбас” зі мною з самого дитинства. Мій перший турнір з командою ми виграли. Тренером тоді був Віталій Вікторович Бондарєв. Тоді я грав у нападі, та завоював нагороду найкращому бомбардиру змагань. Мій кумир в дитинстві – Іржі Єслінек, чеський екснападник “Кривбасу”. Тоді я тільки мріяв стати професійним гравцем і ось моя мрія збулась.

Про зустріч з Володимиром Зеленським

– Президент приїхав привітати та нагородити збірну України U-20, коли ми стали чемпіонами світу. Але на той момент я був у Словаччині та засмутився, що не зміг зробити памʼятне фото з президентом. На щастя, пізніше все ж випала нагода, коли відбулось відкриття Футбольного дому в Дніпрі і ми зустрілись.

Про перший гол за “Кривбас”

– Це був мʼяч у ворота “ЛНЗ”. Тоді моя мрія стала реальністю на всі сто відсотків. Спогади дуже приємні й вони залишаться в моєму серці назавжди. Це мій перший гол з усіх трьох, які я забив “Кривбас”. Поки що трьох.

Про вилучення в матчі з “Динамо”

– Важкі спогади. Я дуже серйозно налаштовувався на битву проти “Динамо”, адже знав, що у нас якісна команда, яка може обіграти будь-кого. Червона картка на 11 хвилині – це дуже прикро. Ще раз хочу вибачитись перед вболівальниками.

Про гол “Шахтарю”

– Круті емоції. Ми відігрались з 1:3. Якби трошки більше часу, то ми б “закрили” “Шахтар”, і здобули перемогу.

Про захисників України

– Дякую їм, адже вони дають нам можливість грати у футбол. Ми даруємо їм ці емоції, яких вони заслуговують. Низький уклін всім захисникам України. Після кожного матчу “Кривбасу” ми підходимо до Трибуни Героїв та вшановуємо памʼять про наших Героїв, які завжди нас будуть підтримувати. Слава Україні!

Про останній матч за “Кривбас”

– Так вийшло, що останній офіційний матч за “Кривбас” я зіграв проти “Полісся”, моєї майбутньої команди. На жаль, ні тоді, ні на останній грі сезону проти “Минаю” про це не могли оголосити, тому не було можливості попрощатись з вболівальниками “Кривбасу”. Тому роблю це тільки зараз. Дякую вам за неймовірну підтримку.

Разом ми пройшли крутий сезон з топовими емоціями. Хочу подякувати усім, хто підтримував мене увесь цей час. Окрема вдячність президенту “Кривбасу” Костянтину Караманіц, який дає футболістами, тренерам, адміністрації можливість працювати та розвивати Клуб.

Звернення до вихованців Академії “Кривбас”

– Хлопці, мрії збуваються. Я завжди мріяв грати за рідний “Кривбас”, забивати голи у червоно-білій футболці. І ось все вийшло. Тренуйтесь, викладайтесь на всі сто, і у вас також все вийде. Йдіть до своєї мрії.