У середу 15 травня у Рівному на стадіоні «Авангард» відбувся фінал Кубка України з футболу сезону 2023-2024 років.

Кубок України. Фінал.

«Ворскла» – «Шахтар» – 1:2

 Голи: Ковталюк, 85 – Сікан, 40, Конопля, 55

 Попередження: Бацула, 86 – Траоре, 88

«Ворскла»: Ісенко — Крупський, Павлюк, Хрипчук, Пердута (к) — Якубу (Нестеренко, 57), Скляр (Челядін, 67) — Мякушко (Бацула, 57), Сіссоко (Феліпе Родрігес, 82), Кане — Степанюк (Ковталюк, 67).

Запас: Домолега, Толі, Лукас Рамірес, Галас.

«Шахтар»: Різник — Азаров, Матвієнко, Бондар, Конопля — Степаненко (к) (Марлон Гомес, 73) — Кевін, Криськів, Бондаренко, Зубков (Швед, 81) — Сікан (Траоре, 81).

Запас: Рудько, Педріньйо, Гочолейшвілі, Ракицький, Назарина, Невертон.

Арбітр: Віталій Романов (Дніпро)

Стадіон «Авангард» (Рівне)

Ворскла втретє вийшла до фіналу Кубка. Вперше “зелено-білі” зіграли в ньому у 2009 році, несподівано перегравши Шахтар, а у фіналі-2020 вони поступилися Динамо в серії пенальті. Виграти Кубок двічі, окрім Шахтаря й Динамо, вдавалося тільки Чорноморцю у 1994-му – і ось тепер полтавці могли доєднатись до компанії.

Донеччани, своєю чергою, не тріумфували в цьому турнірі з 2019-го. У разі перемоги в фіналі-2024 “гірники” могли б встановити історичне досягнення, вигравши 39-й титул в Україні. Це – на один більше, ніж у Динамо. Непоганий бонус до золотого дубля.

Маріно Пушіч втратив суперзірку, а Сергій Долганський не здивував

Стартовий склад Шахтаря змусив вболівальників тривожитись, адже до заявки не потрапив Судаков. У офіційному телеграм-каналі клубу натякнули на пошкодження. Згідно з нашою інформацією, Георгій потягнув задню поверхню стегна.

Позицію інсайда замість Жори зайняв Криськів, що звільнило місце для Степаненка в опорній зоні. Всі інші прізвища дублювали склад із Класичного дербі.

Сергій Долганський, як і осіікувалось, перебудувався на схему з трьома центрбеками. Ворскла відмовилась від пресингу, закриваючись у середньому / низькому блоці – команда сідала в 5-4-1.

Шахтар саме цього й очікував, що помітно по кадру з блокнотом Маріно Пушіча. Вочевидь, на ньому вказували схему пресингу.

Шахтарю нічим пишатися у першому таймі

Донеччани в поточному сезоні мають структурні проблеми в атаці. Команда, як для свого класу й можливостей, дуже часто проводить 1-2 моменти за перші 45-60 хвилин. Нюансів у цьому питанні багато – про них краще писати в окремій статті, однак у поєдинку з Ворсклою проявився один із найбільш дивних.

В очі впадала страшна перевантаженість у першій фазі атаки. Донеччани використовували модель 3+1 при розіграшах (Матвієнко, Бондар і Азаров + Степаненко над ними) – по суті, три футболісти залишалися за лінією м’яча. А іноді й чотири, адже Азаров рідко заходив у напівфланги й практично не підтримував Кевіна.

Іноді доходило до комічного. Подібна структура зберігалась і на чужій третині.

Звісно, траплялися і хороші відкривання. Доволі непогано пропонував себе Криськів.

А Сікан вдалим відкриванням з ривком у глибину організував єдиний цікавий момент Шахтаря з гри у перші 40 хвилин. Щоправда, без завершення, але своєчасна передача з центру могла вилитись у колосальні проблеми. Пердута підштовхнув Данила, але Віталій Романов дозволив грати далі – а так міг бути і вихід віч-на-віч.

Передачу віддавав Бондар, який на початку зустрічі виконував проходу з м’ячем на чужу половину або відкривався на правому фланзі – однак тоді його позицію в трійці займав Конопля. Тобто, перевантажена структура не зникала, хоча ближче до перерви стало краще.

Також не дуже подобалось використання флангів з боку донеччан. Кевіна ігнорували або не підтримували, тож ізоляції для нього не мали жодного значення. Зубков же часто давав ширину, але пропонував себе в глибину. Тільки ближче до перерви ця проблема перестала впадати у вічі.

Як наслідок, у перші 40 хвилин Шахтар мав тільки непогану подачу Кевіна шведою, яку Конопля замикав головою. Юхим прибіг у центральну зону на лінії воротарського й пробив, однак м’яч пройшов у метрі від дальньої стійки. Ось і вся гострота.

Ворскла мала шанси для сенсації. Кане – “гробар” цих нагод

Атакувальні ідеї Сергія Долганського читались навіть першокласниками. Латералі (Крупський і Кане) відкривались у широких позиціях, приймали пас від центрбеків і запускали лонгбол у напрямі Степанюка. Такий стиль не приносив дивідендів – Руслан погано чіплявся за м’яч, а полтавці не йшли на підбирання.

Втім, Ворскла знайшла інший ключик до оборони Шахтаря. Кане став відкриватись у центральній зоні під закидання за спини “гірникам”. Так, на 22-й хвилині він ледь не вирвався віч-на-віч з передачі Павлюка – Різник вибіг з воріт і нейтралізував потенційний вихід сам на сам.

Іронічно, що в цій атаці донеччани звужувались, намагаючись не пускати в центр, але пас пройшов саме із опорної зони – туди на дриблінгу увірвався Павлюк, до чого чемпіони виявились неготовими.

На 27-й же хвилині винос і дві скидки (останню виконав Степанюк) таки вивели Кане на рандеву з Різником. Ібрагім відірвався від захисників і спробував прошити Дмитра, але той спіймав м’яч – точніше, йому пощастило зафіксувати його між рукою й коліном. Так-то голкіпер грав непереконливо.

На жаль, інших моментів у Ворскли в першому таймі не виникло.

Шахтар продемонстрував клас, покаравши Ісенка за помилки

Не забиваєш ти – забивають тобі. Підтвердити цю мантру одразу після моментів Кане не вдалося, однак на 40-й хвилині Шахтар таки святкував взяття воріт. Знову спрацювала магія Сікана у зонах завершення. Кевін виконав навіс, а Данило без спротиву замкнув у дальній кут. 1:0!

На жаль, доводиться говорити про помилку Ісенка на виході. Не будемо красти чужої слави – епізод і природу помилок Павла детально розібрав аналітик ЛНЗ Євген Кузьменко.

Відпочивати команди відправились за мінімальної переваги Шахтаря, а невдовзі після старту другого тайму чемпіони подвоїли свою перевагу. Після подачі з кутового Матвієнко виконав скидку на дальню стійку, а там спокійно зіграв на замиканні Конопля. Ісенко парирував, однак м’яч перед цим залетів у ворота на метр. Взагалі, питання щодо гри голкіпера існують і тут.

Ворскла завершила гідно

Здавалося, що це кінець. Тепер все завершиться розгромом полтавців, однак так не сталося. Після гола Коноплі в актив Шахтаря можна занести хіба що вривання Кевіна на лівий край штрафного з ударом, який потягнув Кевін. Плюс, Зубков замикав навіс на лінію воротарського, спрямувавши м’яч повз дальню стійку. Ось і всі моменти в останні 40 хвилин фіналу.

Ворскла ж не здавалася. На 72-й хвилині свіжий Ковталюк міг забивати після закидання Хрипчука, однак удар вийшов кволим для Різника. На 83-й Крупський замикав скидку від Кане, стріляючи з близької відстані над воротарами, а на 85-й андердог таки відродив інтригу – це Ковталюк п’яткою переперавив м’яч у сітку, завершуючи передачу від Крпуського! 1:2!

Полтавці спробували організувати фінальний штурм. Донеччанам було непросто, але дива не сталося. “Гірники” втримали свою перемогу й тріумфували в Кубку – тепер Шахтар є найбільш титулованим клубом України!