Герой 26-го туру у Другій лізі Денис Теслюк поділився враженнями від дебютної перемоги львів’ян у 2024 році. Саме Теслюк у компенсований час забив переможний м’яч.

– Безумовно, мені дуже приємно, але не зміг би досягнути цього визнання без партнерів по команді, – говорить форвард. – Щасливий, що допоміг команді набрати надважливі три очки.

– Рух-2 до минулого туру не вигравав у 2024 році. Це у психологічному плані тиснуло на команду?

– Дуже хотіли нарешті виграти, щоб відчути більше впевненості у власних силах. Ми достатньо моментів створювали, але з реалізацією були суттєві проблеми. Над холоднокровністю у заключній третині поля нам ще багато варто працювати.

– У цьому сезону ви зіграли 698 хвилин в УПЛ. Досвід виступів в елітному дивізіоні допомагає вам розкривати свій потенціал в Другій лізі?

– Це дуже хороший та важливий досвід для мене. Виступи в УПЛ додають мені впевненості у власних силах. Роблю все, щоб прогресувати від матчу до матчу.

– У матчі проти Реал Фарми ваша команда створили низку моментів, але з реалізацією були суттєві проблеми. Не вистачало досвіду чи надвірне бажання теж негативно впливало?

– Дійсно, надмірне бажання у багатьох ігрових епізодах заважає гравцям нашої команди. Проте, ми ніколи не опускаємо руки і продовжуємо грати у свій футбол. Над реалізацією працюємо кожного тренування, але у грі не завжди все вдається.

– Які корективи вніс тренерський штаб у перерві? Здалося, що у другому таймі ваша команда заграла більш активно….

– Нам важливо було зіграти більш агресивно, притискати суперника до їхніх воріт. Не давали можливості одеситам спокійно виходити із захисту. Тренер сказав, що маємо вигравати і ми все ж досягнули цього результату.

– Погоджуєтеся з тим, що змогли вирвати перемога насамперед за рахунок віри у власні сили? Адже попри невдачі ви продовжували атакувати…

– Нам не було чого втрачати, тому з кожною хвилиною прагнули грати ще більш активно та агресивно. Ми повністю переважали суперника і хотіли все ж вирвати цю довгоочікувану перемогу. Рух-2 завжди грає з першої і до останньої хвилини.

– У компенсований час ви забили після передачі Михальчука. Пригадайте той епізод? Напевно, видихнули з полегшенням?

– Опинився там, де і має бути нападник. Зіграв на випередження і переправив м’яч у сітку. Відзначу дуже якісну передачу Мілана. Переповнювали позитивні емоції після голу, адже досягнули бажаного результату. Видихнули з полегшенням, але попереду ще багато роботи.

– На вашу думку, Рух-2 за потенціалом має бути в топ-6 чи нинішнє дев’яте місце є закономірним?

– Вважаю, що за грою наша команда має бути в топ-6, адже у багатьох матчах ми домінуємо. На жаль, реалізація підводить…

– Пригадайте свої виступи за юнацькі команди Волині. Що найбільше запам’яталося з того періоду у кар’єрі? З Віталієм Кварцяним не перетиналися?

– У Волині розпочався мій футбольний шлях. Пройшов у клубі всі вікові категорії. Щасливий, що мав можливість зіграти за основну команду Волині. Найбільше запам’ятався дебют за луцький клуб. Дякую Василю Сачку, який у мене повірив і надав можливість проявити себе. З Кварцяним ми знайомі, але він мене не тренував. Віталій Володимирович часто приходив на матчі ДЮФЛУ та міг вказати на мої помилки.

– Першим голом у професіональному футболі відзначилися 11 червня 2021 року проти Ужгорода. Наскільки пам’ятним для вас є цей гол?

– Наша команда тоді грала досить добре, переважали суперника. Був впевнений, що зможу реалізувати одинадцятиметровий. Дякую партнерам по команді, які довірили мені право пробити пенальті і забити свій дебютний гол. Ці емоції залишаються на все життя.

– Хто вас запросив до львівського Руху?

– Після початку повномасштабного вторгнення Волинь припинила своє існування, тому агент запропонував підписати контракт з Рухом. Над цією пропозицією довго не думав.

– Рік тому ви дебютували за Рух в УПЛ проти Дніпра-1. Напевно, це найбільше поки що ваша досягнення у кар’єрі? Які вас емоції тоді переповнювали?

– Для мене це було несподівано. Вийшов наприкінці поєдинку і відразу відчув, що це зовсім інший рівень. Швидкості на полі суттєво відрізнялися від юнацького футболу. Безумовно, був щасливий, що зміг дебютувати в УПЛ, адже давно мріяв про це.

– Поділіться своїми емоціями та враженнями від дебюту за молодіжну збірну проти однолітків з Німеччини? Задоволені своєю грою?

– Мене тоді переповнювали емоції, відчував себе щасливим. Ми грали у Німеччині, але на трибунах було багато українців. Всі нас підтримували і гнали вперед. Під час матчу дещо хвилювався, тому не зовсім задоволений собою. Для мене було честю представляти Україну у такому поєдинку.

– Що вам запам’яталося найбільше від того збору у молодіжній збірній під керівництвом Мельгоси?

– Це був дуже цікавий та важливий досвід для мене. Насолоджувався можливістю працювати з таким тренером. Найбільш пам’ятний момент – це сама гра проти Німеччини.

Пресслужба ПФЛ