Валерій Лобановський (1939-2002) — легенда світового футболу. Один із кращих тренерів в історії футболу.

Багаторічний наставник київського «Динамо», з яким завоював безліч трофеїв, серед яких два Кубки Кубків та Суперкубок УЄФА. Восьмиразовий чемпіон СРСР, шестиразовий володар Кубка СРСР, п’ятиразовий чемпіон України, триразовий володар Кубка України. Тричі тренував збірну СРСР, з якою ставав срібним призером чемпіонату Європи 1988 року. Валерія Васильовича мала безліч прізвиськ, які характеризували залізний характер і тренерський талант радянського генія. Лобановського називали Метр, Полковник, Айсберг і ВВЛ. Додамо, коли Валерій Васильович працював в арабських країнах (ОАЕ, Кувейт), араби його називали Похмурий ведмідь.

У Лобановського була мрія виграти Кубок європейських чемпіонів (пізніше Лігу чемпіонів прим. ред.), яка не здійснилася. «Динамо» тричі оступалося у півфіналах найпрестижнішого клубного турніру. 7 травня 2002 у Лобановського на матчі в Запоріжжі стався інсульт, від наслідків якого він помер через п’ять днів. 15 травня 2002 року, Лобановському посмертно присвоїли звання Героя України. Іменем Валерія Васильовича названо київський стадіон «Динамо». Фінал Ліги чемпіонів сезону 2001/2002, який проходив 15 травня, розпочався з хвилини мовчання в пам’ять про великого гравця і тренера.