У зіграних впродовж трьох попередніх днів матчах 24-го туру УПЛ було чимало боротьби та принципових протистоянь.

Враженнями про них із Sport.ua поділився колишній півзахисник «Кривбасу», «Таврії», «Олександрії», «Зорі» та екснаставник «Миная» Желько Любенович. Передусім сербський фахівець торкнувся перспектив добре знайомих йому клубів.

– Желько, на ваш погляд, чи в змозі «Кривбас» поборотися з єврокубкове місце, враховуючи, що у нього є ще 2 недограних матчі?

– Звичайно ж. І я впевнений, що криворіжці боротимуться за четверту сходинку, яка даватиме право зіграти на евроарені. У «Кривбаса» нині лише одна проблема, яка дуже заважає цьому клубу – це війна. На жаль, відбуваються постійні «прильоти» у Кривий Ріг, а домашні матчі регулярно перериваються і навіть переносяться через повітряні тривоги. Відтак результати «Кривбасу» не такі, як у минулому сезоні. У криворізькій команді грає багато іноземців, і зрозуміло, що всі вони бояться війни та «прильотів». От і нещодавно стало відомо, що двоє легіонерів поквапилися залишити «Кривбас» з цієї причини.

– Як оцінюєте чемпіонські шанси «Олександрії», які можуть підвищитись після очної дуелі «Шахтаря» і «Динамо»?

– Вважаю, що олександрійці поки що не готові стати чемпіонами. Хоча команда Руслана Ротаня у нинішньому чемпіонаті демонструє найстабільнішу гру, я все ж гадаю, що наприкінці сезону 2024/25 вона посяде друге місце. Олександрійці його цілком заслужили. Що стосується матчу з «Рухом», то тему суддівства я ніколи не обговорюю, тому не бачу сенсу її торкатися.

– На що спроможна у поточному чемпіонаті «Зоря», яка має один з кращих складів виконавців в УПЛ?

– Впевнений, що луганці боротимуться до останнього туру, аби посісти якомога вище місце. А от у цьому році вони, на жаль, у єврокубки не потраплять. «Зорі» не вистачило стабільності. Надто вже багато очок команда втратила у першому колі. А надолужувати згаяне, як відомо, дуже складно. Втім, слід віддати «Зорі» належне: їй все ж трохи вдалося надолужити, і на сьогоднішній день від п’ятого місця її відділяє всього три очки. Та як би там не було, а я завжди вболіватиму за «Зорю», адже в ній із усіх чотирьох клубів я провів найбільше часу. Мені дуже хотілося б, аби луганська команда грала у євротурнірі. Сподіваюсь, якщо у «Зорі» зроблять правильні висновки, то це станеться у наступному році.

– У турі було два матчі із категорії «за шість очок», у яких зустрічалися сусіди по нижній частині турнірної таблиці – «Оболонь» – «Чорноморець» та «Лівий берег» – «Колос». Як враження від цих поєдинків, у яких перемога дісталася «пивоварам» та «аграріям»?

– Я очікував, що на «Оболонь Арені» буде складна гра, і в ній все вирішить один гол. Так воно і вийшло. Різниця між київською та одеською командою хоч і незначна, проте «Оболонь» довела, що має наміри зробити все для того, аби залишитись у Прем’єр-лізі. Дуже здивував автогол одеського воротаря Аніагбосо. Що ж, буває… До речі, у Сербії цей курйозний гол багато крутиться в інтернеті. А що стосується поєдинку «Лівий берег» – «Колос», то в ньому я також очікував мало голів. Це пояснюється тим, що обидві команди борються за виживання. Чесно кажучи, думав, що буде нічия. Та видно, що з приходом до тренерського містка Руслана Костишина «Колос» додав, та й склад у ковалівців кращий, ніж у «Лівого берега». Радий, що ця команда зуміла згуртуватися і зараз знаходиться на правильному шляху.

– «Ворскла», яка опинилась у зоні перехідних матчів, програла вдома «Поліссю» 0:2. Як гадаєте, що сталося із полтавською командою?

– Як почала «Ворскла» невдало цей чемпіонат, так і продовжує. І це не дивлячись на те, що у клубі змінили тренера. У полтавської команди дуже якісні футболісти, однак навіть не знаю, у чому проблема. Мабуть, потрібно розбиратися глибше. Мені шкода, що полтавці потрапили у таку ситуацію. Бажаю, щоб «Ворсклі» вдалося вийти із неї і залишитись у Прем’єр-лізі.

– У шести домашніх матчах поспіль «Ворскла» програла п’ять і один зіграла внічию. Чи не захиталося у зв’язку з цим тренерське крісло під Юрієм Максимовим?

– Важко сказати. Щоб знати цю ситуацію достеменно, потрібно працювати у клубі. Знаючи Юрія Максимова, з цього приводу можу сказати ось що: всюди, де б він не працював, робив результат. Тож я йому бажаю, аби і зараз у нього все вийшло.

– Що з подій 24-го туру могли б виокремити?

– Найбільшою несподіванкою для мене стала велика поразка ЛНЗ від «Шахтаря». Черкащани надто легко програли цей матч, поступаючись у рахунку вже на 20-й хвилині 0:3. Чесно кажучи, очікував впертої гри на кшталт дербі, у якій «Шахтареві» точно легко не буде. Та виявилось все навпаки. Запрошуючи Романа Григорчука у Черкаси, всі хотіли, аби результати ЛНЗ були кращими, та попри сильний склад, у якому зібрані якісні футболісти, це поки не вдається. Як буде далі – важко сказати. Черкаському клубу потрібно шукати причину, чому ця проблема виникла.

– Чим займаєтесь у період творчої відпустки?

– Знаходжусь у рідному Бєлграді. Слідкую через інтернет за чемпіонатом України. А за матчами чемпіонату Сербії спостерігаю наживо, відвідуючи стадіони. Буквально позавчора їздив за 70 кілометрів від Бєлграда, де дивився матч першої ліги «Раднічки» (Сремска Мітровіца) – «Словен» (Рума). Поєдинок цих команд був цікавий тим, що у другій з них працює міг друг Деян Радженович, до того ж, це було Сремске дербі. Зіграли 1:1. На жаль, «Словен» не забив пенальті на 90+5-й хвилині….

– Чи шукає ваш агент варіант для працевлаштування?

– А з чого ви взяли, що у мене є агент? У мене його не було і немає. Доводилось чути, начебто моїми справами замається один відомий агент, але це повна нісенітниця. Я працюю без агентів, підтвердженням чому є моя поява у «Минаї», куди був запрошений керівництвом клубу. На даний час я вільний і відкритий до пропозицій.

– В Україні були давно?

– Наприкінці лютого. Був у столиці на Дні народження друга. Тоді вдалося побувати на двох матчах – «Оболонь» – «Ворскла» і «Динамо» – «Карпати». Відтоді в Україні не був. Але вже встиг скучити. Україна для мене – друга Батьківщина. У цій країні я відбувся як футболіст, отримав неповторні емоції від тренерської діяльності. Із болем слідкую за подіями, що відбуваються на українській землі. Бажаю, щоб жахіття війни припинилося якнайшвидше і в Україну повернувся мир.