27-річний український півзахисник криворізького «Кривбаса» Юрій Вакулко поділився спогадами про те, як потрапив до клубу, та розповів про найбільш пам’ятні моменти.

– Ти в «Кривбасі» вже більше року, провів понад три десятки матчів, виводиш команду на поле з капітанською пов’язкою. Чи стала команда для тебе рідною за цей час?

– Так, звичайно. У нас чудовий колектив, тому кожен новий гравець, який потрапляє до команди, швидко адаптується. Це був дуже насичений рік: стільки всього сталося – бронза, єврокубки, багато яскравих матчів і емоцій. Цей період життя я запам’ятаю назавжди.

– Який момент у команді за цей рік був для тебе найпам’ятнішим, найемоційнішим?

– Напевно, святкування бронзи після останньої гри на полі разом із нашими фанами та гра з «Бетісом» на виїзді у Лізі конференцій. Неймовірний стадіон і атмосфера!

– Ти граєш під номером 22. Чому саме цей номер? Можливо, він пов’язаний із певною історією?

– 22 – це день народження мого сина та моєї дружини. Вони – моя сила, підтримка та мотивація.

– Знаємо, що у тебе підростає маленький син. Чи приведеш його до нашої Футбольної Академії «Кривбас» у майбутньому?

– Я хотів би, щоб син сам обрав, чим хоче займатися. Поки що м’яч для нього не на першому місці, але подивимося, як буде далі (посміхається).

– Якби твоя футбольна кар’єра була синглом, який трек ти б обрав?

– Якби моя кар’єра була синглом, то це була б пісня Imagine Dragons – «My Life». Я був на їхньому концерті, і ця пісня дуже мені сподобалася. Всім рекомендую!