У суботу на нас очікувало чергове інтригуюче протистояння. Єдиною командою, з якою харків’яни в цьому сезоні ще не грали, залишався київський “Локомотив”.
Перша ліга, 15-й тур.
Металіст Харків – Локомотив Київ 4 : 2.
1 – 0. Приходько – 6.
1 – 1. Тименко – 9.
2 – 1. Приходько – 39.
3 – 1. Оріховський – 44.
3 – 2. Савчук – 61.
4 – 2. Ісаєнко – 90+1.
Напередодні матчу важко було визначити фаворита. Обидва команди — перспективні, амбітні. Обидві підійшли до матчу в непоганій формі. Тож не дивно, що гра була насичена на події і результативна.
Чотири голи за перший тайм — як вам таке? Вболівальникам “Металіста” — дуже до душі, а от прихильникам “Локомотива” — ні, адже більшість м’ячів влетіли у ворота їхньої улюбленої команди. Втім, як кажуть — самі винні.
Принаймні, з першим голом — так точно. Що начудив Роман Льопка — незрозуміло. Далеко вийшов з воріт, спробува вибити м’яча, але влучив у ногу Приходька. Гравець “Металіста” закотив уже в порожні. Цікаво, що була лише шоста хвилина, а для Льопки це був уже другий подібний ляп у матчі. Раніше він також вийшов далеко з воріт і сфолив проти гравця “Металіста”…
Попри такий невпевнений старт, “Локомотив” не розгубився і доволі швидко відігрався. Володимир Тименко отримав чудову передачу з глибини, вийшов сам на сам з Павлом Плетньовим і проштовхнув м’яча повз нього. Снаряд влучив у стійку, далі — у скупчення гравців, які вже набігли на лінії, а далі арбітр вказав на центр. Чи перетнув м’яч лінію повністю — повтор відповіді не дав.
Цей момент був би яблуком розбрату, якби гра, наприклад, закінчилася внічию. Але ж “Металіст” зробив усе, аби знецінити успіх суперника в атаці. Ще до перерви харків’яни оформили перевагу в два м’ячі. Спершу шикарно ударом п’ятою після флангової передачі забив Приходько, а потім Максим Оріховський ударом тертім (!) темпом “прошив” Льопку.
Чудова гра “Металіста” до перерви — це ми ще не описали нереалізовані моменти харків’ян. А були ще удар зі штрафного, два виходи сам на сам і низка прострілів та навісів з флангу. Господарі могли закривати гру до перерви, хоча й плюс два давали цілком комфортне відчуття переваги.
Проте “залізничники” спробували врятувати гру — за це їм честь і хвала. У перерві тренерський штаб “Локомотива” зробив чотири заміни, включно з воротарем. Одразу це не дало ефекту: хвилин п’ятнадцять після перерви перевагою володів “Металіст”. Кілька ударів по воротах знову змусили гостей переживати складні моменти.
Але потім “Локомотив” прийшов до тями й до мінімум скоротив відставання. Олександр Савчук відгукнувся на передачу зі своєї половини поля й ударом в один дотик з правого краю штрафного майданчика досягнув цілі.
Логічно, що наприкінці гри темп трохи знизився. Гості продовжували наполегливо шукати свого шансу зрівняти рахунок, але динаміки та руху не вистачало. Хоча якби ударом головою у ствір влучив Богдан Мордас — ми б тут говорили по-іншому. Або якби Данило Романченко пробив у кут трохи сильніше. З іншого боку, усі питання в районі 80-ої хвилини міг знімати свіжий Вернаттус, але його удар, завданий з вільної зони перед воротами, виявився трохи невлучним.
Зрештою, те, що не вдалось Вернаттусу, зробив Ісаєнко. Чудову передачу з флангу він не менш чудовим ударом втілив у гол, поховавши усі надії суперника.
Заслужена і яскрава перемога “Металіста”. Команда Аніщенка продовжує свою успішну серію. Можливо, переносити наступний матч на грудень (через зайнятість гравців у збірних) не було потрібно?!