Колишній головний тренер “Динамо” Олексій Михайличенко поділився враженнями від українського Класичного “біло-синіх” проти “Шахтаря” (0:0) у 12-му турі УПЛ.
– Олексію Олександровичу, які враження залишилися від Класичного? Чи виправдав матч Шахтар – Динамо статус центрального поєдинку 12-го туру УПЛ?
– Всі чудово розуміли ще до початку матчу, що його кінцевий результат буде надзвичайно важливим для Динамо, насамперед. Це був поєдинок не за три і навіть не за шість очок, як прийнято інколи говорити, ні. Тут на кону стояло набагато більше – збереження шансів для киян й надалі боротися за чемпіонство.
Мені шкода, що динамівцям не вдалося перемогти, буду відвертим. Але буду й об’єктивним – реальних гольових моментів у киян не було. А щодо вражень, то дійсно було дербі. Та не за грою, на жаль, а лише за атмосферою.
– Але ж змарнував класну нагоду Назар Волошин, не зумівши реалізувати вихід один на один.
– Це не був чистий вихід один на один, скажімо так. Момент хороший, але… Не вистачило холоднокровності, можливо.
– Рахунок 0:0 закономірний, чи динамівці мали дотискати “гірників”?
– Зобов’язані були дотискати динамівці, але… Ви ж розумієте, що коли команди не у рівних складах, то далеко не завжди та, що дограє у меншості, обов’язково має програвати. Коли команда діє вдесятьох, часто з’являється подвійна мотивація: відпрацювати і за себе, і за того хлопця. Пригадаймо матч Динамо проти Полісся (1:3), наприклад.
Оця концентрація, коли граєш у меншості, часто допомагає.
– Найбільше суперечок викликало вилучення Вінісіуса Тобіаса після епізоду з Владиславом Дубінчаком. Схожа ситуація була й у кубковому матчі, коли Тарас Михавко відмахнувся від Олега Очеретька та отримав червону картку. На вашу думку, вилучення Тобіаса було справедливим?
– Боротьба має бути, звісно ж, але чоловічою. Справжньою та чесною. Без провокацій. Знаєш, зараз футбол став якимось м’яким, аж занадто.
– Кого б ви назвали найкращим гравцем матчу?
– За такої гри нікого не виділятиму. Дуже багато було боротьби й мало суто футболу. Тут доречніше спитати думку в борця чи сумоїста.
Наостанок, коли емоції вже трохи вщухли, хотів би сказати, що в цьому матчі була помітна втома гравців Шахтаря. Не вистачало їм звичної швидкості, особливо у другому таймі. Все ж переїзди даються взнаки, хто б що не казав.