Захисник ЛНЗ Олександр Драмбаєв прокоментував поразку від «Шахтаря» (0:3) у 7-му турі УПЛ.

– Ви здійснили неймовірний ривок через усе поле – що так вплинуло? Виклик у збірну так окриляє?

– Та не знаю. У мене багато моментів в іграх, де можна втікати, але… Сукупність фактів, так сталося: побачив простір, побіг, та і все, в принципі. Нічого такого.

– Якщо загалом говорити про гру – зрозуміло, що вилучення було переломним моментом. Як у той момент намагалася реагувати команда?

– Та як реагувати? Треба продовжувати грати, намагатися стримувати атаки суперників, тому що вони дуже швидко контролюють м’яч, переводять з флангу на фланг, і треба було дуже добре оборонятися. В принципі, нам досить довго вдавалося це, але потім вже припустилися прикрої помилки, пропустили гол, і після першого вже…

– Дійсно, добре оборонялися, навіть мали моменти, коли були у меншості. В який момент все-таки емоційно зламалися, зневірилися? Бо в певний момент здалось, що все, команда морально сіла.

– Та не так морально, напевно, як трішечки фізично, тому що, я ж кажу, дуже довго оборонялися, дуже інтенсивно, тому що контроль м’яча в «Шахтаря» на дуже великому рівні, треба було дуже інтенсивно оборонятися проти них, всі гравці індивідуально сильні. Сили залишали нас потрошку з кожною хвилиною – звідси й пішли помилки.

– Чи говорили вже з Муравським? Можливо запитали, чим він керувався, коли зробив те, що він зробив?

– Думаю, нехай він сам відповість на це запитання, тому що не буде дуже коректно. Він вибачився перед командою, ми все прекрасно розуміємо, і він сам прекрасно розуміє, що так не треба було, так не можна.

– Хотілось би повернутися до цього ривка. Коли гравець «Шахтаря» робив підкат, не було думки впасти? Можливо, це також була б червона картка, і грали б 10 на 10.

– Якщо чесно, ні. Мені теж хлопці в перерві казали, але я навіть цього моменту не пам’ятаю, якщо чесно. Просто бачив зону, прокинув м’яч, біг, і що там було – не знаю, – сказав Драмбаєв.