Найкращий гравець 15-го туру Першої ліги сезону 2026/27 Віталій Жупанський розповів Sport Arena про свій рятівний гол на 90+1 хвилині у ворота Прикарпаття, переможний менталітет Фенікса-Маріуполя та боротьбу за високі місця

Справжня футбольна драма на останніх секундах компенсованого часу в Івано-Франківську зробила голкіпера Фенікса-Маріуполя Віталія Жупанського головним героєм туру. Підключення воротаря до кутового на 90+1 хвилині врятувало команду від поразки в складному виїзному поєдинку проти Прикарпаття-Благо (1:1). Цей гол не лише приніс важливий заліковий бал, а й допоміг підопічним Богдана Блавацького продовжити вражаючу безпрограшну серію та втриматися на другому місці в турнірній таблиці.

Журі сайту Sport Arena та пресслужба ПФЛ визнали воротаря найкращим у турі за підсумками яскравого перформансу та проявленого характеру. Його внесок став вирішальним у матчі, де гості не опустили рук під тиском агресивного суперника, боролися до фінального свистка та зуміли врятувати гру на останніх хвилинах.

Найкращий гравець 15-го туру Першої ліги Віталій Жупанський в ексклюзивному інтерв’ю Sport Arena поділився шаленими емоціями від першого гола в кар’єрі, розповів про роботу під керівництвом Богдана Блавацького та оцінив фізичний і психологічний стан команди напередодні фінішного спурту осінньої частини чемпіонату.

– Віталію, вітаємо з визнанням найкращим гравцем 15-го туру! Наскільки це визнання для вас є очікуваним?

– Дякую за вітання! Звичайно, завжди приємно отримувати такі індивідуальні відзнаки. Я ніколи не женусь за нагородами, головне – результат на табло. Ми провели надзвичайно складний матч, здобули важливий бал. Тому ця нагорода – заслуга всього колективу.

– Гол голкіпера на 90+1 хвилині – це справжня футбольна драма. Опишіть той епізод: у який момент вирішили бігти до чужого штрафного і що відчули, коли м’яч опинився у сітці воріт Прикарпаття?

– Не буду кривити душею, до останнього не думав, що все так завершиться. Ми програвали, часу залишалося зовсім мало, потрібно було використати останній шанс. Коли побачив, що команда заробила кутовий, вирішив: треба йти вперед і спробувати допомогти хлопцям. Спитав тренерів, вони дозволили. А коли м’яч опинився у воротах, емоції просто зашкалювали, такого я точно ще не проживав. Спочатку навіть не до кінця усвідомлював, що сталося.

– Коли ви бігли на кутовий до воріт Прикарпаття, це була повністю ваша ініціатива чи отримали сигнал із лави запасних від Богдана Блавацького? Якими були перші слова тренерського штабу та партнерів у роздягальні після фінального свистка?

– Це було спільне рішення. Розуміли, що часу майже немає і втрачати вже нічого. Хотілося максимально допомогти команді. Після голу всі емоції виплеснулися назовні – партнери одразу підбігли вітати, у роздягальні теж було багато позитиву, відео в наших соц.мережах тому підтвердження. Такі моменти об’єднують команду ще більше.

– Більшість воротарів мріють хоча б раз у кар’єрі підключитися на кутовий і врятувати матч. Чи уявляли ви колись, що зможете відзначитися забитим м’ячем на професіональному рівні? Можливо, колись хоча б на тренуваннях забивали?

– Звичайно, кожен воротар хоча б раз у житті уявляв себе в ролі героя такого епізоду. Але щоб це сталося саме в офіційному матчі, та ще й на останніх хвилинах, – такого я не очікував. На тренуваннях, звісно, іноді вдається забивати, але це зовсім інші емоції. Тут зовсім інша історія!

– Як загалом складався поєдинок у Івано-Франківську? Прикарпаття – завжди непростий і бойовий суперник, особливо вдома. Що виявилося найважчим для Фенікса-Маріуполя протягом матчу?

– Матч був непростим, як ми й очікували. Прикарпаття вдома грає дуже агресивно, багато бореться, нав’язує свою гру. Нам довелося непросто, особливо в окремих відрізках поєдинку. Але ми не опустили рук, продовжували боротися до останнього й у підсумку були винагороджені за це. Думаю, характер команди в цьому матчі проявився на всі 100%.

– Під керівництвом Богдана Блавацького Фенікс-Маріуполь видає вражаючу серію без поразок. За рахунок чого головному тренеру вдалося переналаштувати команду та влити в неї такий переможний менталітет?

– Насамперед, це результат спільної роботи усього клубу. Богдан Ігорович багато уваги приділяє дисципліні, настрою та командній взаємодії. Зараз кожен розуміє свою відповідальність і значимість. Навіть коли щось не виходить, ми не зациклюємось на негативі. Думаю, саме ця віра один в одного і є однією з головних причин нашої серії.

– Наскільки комфортно особисто вам працюється з Богданом Ігоровичем і які саме вимоги він висуває до воротарів команди?

– Мені комфортно працювати з Богданом Ігоровичем. Він вимогливий, але не тисне. Від воротарів він хоче впевненості, концентрації та максимальної відповідальності. Хочу принагідно подякувати нашому тренеру воротарів Ігорю Сергійовичу Рипновському й колегам по голкіперському цеху. Ми всі дуже багато і старанно працюємо.

– Команда зараз набрала чудовий хід і посідає друге місце. Чи є всередині колективу розмови та конкретне бажання поборотися за підвищення у класі вже цього сезону?

– Звичайно, коли команда перебуває на другому місці, такі думки виникають. Усі ми амбітні, хочемо перемагати й рухатися якомога вище. Було б неправильно говорити, що ми не думаємо про підвищення у класі. Головне без гучних заяв, це точно не наша історія. Завдання – виходити на кожен матч із величезним бажанням здобути три очки.

– Попереду заключні матчі осінньої частини чемпіонату. Як оцінюєте фізичний та ментальний стан команди перед фінішним спуртом і на скільки очок розраховуєте у найближчих турах?

– Зараз команда перебуває в хорошому стані – і фізично, і психологічно. Тримаємо в пам’яті той факт, що три поразки цього сезону були якраз-таки із Вікторією, Агробізнесом і Полтавою. Звичайно, наприкінці осінньої частини накопичується втома, адже сезон довгий, але позитивні результати додають сил та емоцій. Хочеться максимально добре завершити цей відрізок чемпіонату. Не люблю загадувати конкретну кількість очок – наша мета завжди одна: перемагати в кожному наступному матчі.