“Поспілкувавшись із Домчаком після матчу, я помітив, що він не був надто засмучений”

– Богдане, у середу не могли натішитися дебютом Назара в Лізі чемпіонів?

– Усі задоволені, що Назар дебютував і почав регулярно грати. Він доклав багато зусиль, щоб заслужити на свій шанс. Попереду роботи непочатий край. У Славії для кожного воротаря є свій план, і всі вони мають бути на 100% готовими допомогти команді.

– 20 років тому, будучи приблизно в його віці, ви зіграли свій перший матч у цьому турнірі. Чи можна знайти щось спільне між вашими дебютами?

– Те, що відбувається з Назаром зараз, і те, що було в мій час, – абсолютно різні речі. Тоді ми не володіли таким обсягом інформації й не мали такого розуміння того, що відбувається навколо. Зараз голкіпер індивідуально розбирає суперника і за один вечір теоретично може підготуватися до матчу. Тоді таке практикували не настільки активно.

Немає сенсу порівнювати. Мені було набагато простіше, адже не було такого сильного зовнішнього впливу. Сьогодні від тебе вимагається бути ментально стійкішим, щоб усе це витримувати й опрацьовувати.

– Але в цьому матчі на славу постарався інший воротар. Погоджуєтеся?

– Арсенал не грав на повну силу, але у потрібний момент Рая навитягував м’ячів, які могли подарувати Славії очки в цьому матчі. Було помітно, як Артета нервував в останні хвилини.

– Якщо оцінювати Домчака без знижки на вік і дебют у Лізі чемпіонів: чи є його провина в двох пропущених голах від Арсенала?

– У першому епізоді він міг зіграти краще, але загалом я позитивно оцінюю дебют Назара. Було помітно, що йому знадобився певний час, щоб освоїтися в такій атмосфері. У другому таймі він уже досить упевнено почувався: відбив кілька небезпечних ударів, активно поводився, підказував партнерам, не стояв на лінії воріт. Одразу було видно, наскільки він готовий до матчів такого рівня, адже в подібних обставинах легко розклеїтися й випасти з гри. Моральна складова Домчака на дуже високому рівні.

Поспілкувавшись із ним після матчу, я помітив, що він не був надто засмучений. Із цієї зустрічі Назар візьме для себе набагато більше. Найголовніше – він відчув рівень Ліги чемпіонів. Це неймовірний досвід, який додасть йому стимулу більше працювати над собою.

– У перших матчах за новий клуб помітили, наскільки покращився рівень комунікації Назара з партнерами?

– У цьому плані Назар має хороші організаційні здібності. Знаю, що він досить органічно влився в колектив. Добре освоївся, може посміятися та пожартувати, попри молодий вік.

“Своєю грою Назар переконав усіх, що готовий конкурувати вже в першому сезоні”

– Що кажуть про Назара в таборі Славії?

– Ми підтримуємо контакт із тренерами воротарів Славії – Радеком Черним та Штепаном Коларжем. Вони задоволені його ставленням до роботи, особливо тим, як він проявив себе після травми основного воротаря Якуба Марковича. Своєю грою Назар переконав усіх, що готовий конкурувати вже в першому сезоні, хоча в планах клубу було віддати його в оренду на пів року, щоб він набрався ігрової практики в Шанс-лізі та вивчив мову.

Потрібно відзначити й той факт, що в нього не було відпустки. Після Євро U-19 Назар сам висловив бажання поїхати на збори. Клуб пропонував йому відпочити, але він відмовився. Переконаний, що цей крок зіграв йому на користь і пришвидшив реалізацію плану розвитку, який підготувала для нього Славія.

– Які якості Домчака ви вважаєте його головними перевагами?

– Фундамент у нього був. Для воротаря це характер, психологія та інтелект. У Карпатах йому вже поставили техніко-тактичні навички, які додали Назару впевненості. Усе інше можна надолужити завдяки систематичній роботі в тренувальному процесі.

– Що далі?

– Будуть злети й падіння, різні обставини, які гратимуть на його боці або, навпаки, заважатимуть. Потрібно витримувати конкуренцію та вміти справлятися з тиском. Попереду в Назара ще довга дистанція, яка має розставити всі акценти. Від помилок ніхто не застрахований.

“У майбутньому цілком допускаю виклик Домчака у ролі резервного воротаря збірної України”

– Успішна гра Домчака в Чехії відкриває йому шлях до збірної України?

– Для початку треба закріпитися в молодіжці (посміхається). У майбутньому цілком допускаю його виклик у ролі резервного воротаря, якщо він постійно гратиме за клуб. Щоб стати основним голкіпером збірної, потрібно продемонструвати щось більше, ніж один повний сезон у дорослому футболі. Назару лише 19 років. Щоб вийти на такий рівень, йому ще потрібно пройти декілька щаблів особистого зростання. Поки що все складається добре.

– Що найголовніше потрібно Домчаку, щоб закріпитися на високому рівні?

– Самовіддача – це найпростіше, чого вимагають від спортсмена. У деяких моментах потрібно демонструвати високий рівень самопожертви, коли ти розумієш, заради чого викладаєшся на повну в іграх і на тренуваннях. Не можна жити лише сьогоднішнім днем – потрібно прагнути до певної мрії, яка рухатиме тебе до чогось більшого.

Для молодих футболістів показовим є приклад Роми Мисака. Попри статус далеко не основного воротаря, він не дозволяв собі розслаблятися, наполегливо працював і, всупереч обставинам, довів, що може якісно закрити позицію першого номера незалежно від віку. Найголовніше – не здаватися. Рома – яскравий приклад того, що можна дочекатися свого шансу, повністю віддаючись роботі.

• У сезоні 2026/27 Назар Домчак провів за першу команду Славії п’ять офіційних матчів у всіх турнірах, пропустив чотири голи та двічі зберіг ворота “сухими”.
• На рахунку 19-річного українця два поєдинки в чемпіонаті Чехії, два – у національному Кубку та один – у Лізі чемпіонів. У дебютному матчі головного єврокубка проти Арсенала (1:2) Домчак здійснив три сейви.