Андрій Тлумак поділився своїми враженнями від протистояння в Бельгії:

– Коли футболісти «Зорі» виходили на поле стадіону в Генті, то вони вже знали про звитягу «Маккабі» в Ісландії, отож, тепер все залежало тільки від них: у випадку перемоги ще залишався шанс пробитися далі.

– І, як луганчани збиралися цього досягти?
– «Зоря» чи не вперше взяла на озброєння гру в п’ять захисників, що за задумом тренерського штабу повинно було забезпечити недоторканість своїх володінь, а під час швидких контратак постаратися вразити ворота господарів. Проте вже з перших хвилин виникли сумніви, що з цього щось вийде, бо я не помітив у луганчан належної самовіддачі. А без неї нереально кинути виклик більш кваліфікованому опоненту.

– Складалося враження, що луганчани не зробили ніяких висновків з провальної гри своїх стоперів у попередніх матчах.
– Згадаймо хоча б, як «містяни» забивали свій третій гол, скориставшись тим, що оборонці гостей були в ролі сторонніх спостерігачів. Та найгірше, що в діях луганчан була відсутня командна гра, кожен тягнув ковдру у свій бік.

– Зоря» виглядала інертною й приреченою.
– Переконуєшся, що в нинішніх бідах «Зорі» тренери не винні. Складається враження, що якийсь руйнівний процес йде з середини колективу. І це не може не дивувати, адже в луганчан доволі боєздатний склад.

– Які найкращі ліки, щоб одужати луганській команді?
– Тут найкращий лікар – перемога. Але з таким настроєм, як в Бельгії, «Зорі» не уникнути неприємностей й на внутрішній арені.