Колишній гравець «Шахтаря» Олексій Гай розказав про зірване призначення його помічником головного тренера донецького клубу.

– Ви приїхали в Нідерланди, щоб допомагати Патріку ван Леувену в якості асистента. Що сталося потім?

– Ідея повернутися до клубу справді розглядалася. Але інформація про моє можливе призначення викликала такий резонанс у суспільстві, що було ухвалено рішення відмовитися від цієї ініціативи.

– В перший день повномасштабної війни багато хто з ваших колег виїхав з України. Чому ви не зібрали речі?

– Нащо? Куди мені їхати? Це моя країна і мій дім. Мої дружина та діти – зі мною в Одесі, батьки – у Запоріжжі. Ми щоденно переживаємо все, що відбувається, і намагаємося допомагати людям, які найбільше страждають від жахів війни – в основному, біженцям і дітям. Я не хочу наводити конкретних прикладів. Нині кожен допомагає як може.

– Ніхто не знає, чи актуальна ваша позиція з 2018-го, або щось змінилося…

– Напевно, моя головна помилка у тому, що після 24 лютого 2022 року я жодного разу не висловився публічно. Хотілося зосередитись не на словах, а на вчинках. Мої друзі та рідні не мали приводу сумніватися. Але люди, які не знали моєї позиції, орієнтувалися на те, що не відповідає дійсності.

– Розумієте, що частка людей не зможе повірити у вашу щирість та пробачити?

– Так. Але це те, чого я вже не можу викреслити. І це те, що залишиться зі мною назавжди. Та й знову – слова тут не головне. Вже півтора року я намагаюсь робити певні вчинки, завдяки яким в моїй позиції не сумнівається моє оточення. Я завжди намагався бути чесним перед собою: знаю, яким я був. І знаю, що не зможу бути колишнім.

– Чим ви займатиметеся тепер?

– Чіткої відповіді немає. Це моє особисте випробування, я маю пройти його до кінця, – сказав Гай