Михайло Сергійчук в інтерв’ю клубній пресслужбі розповів про свій перехід у «Буковину», а також про очікування від виступів у складі чернівецького клубу
У зимове міжсезоння «Буковина» підсилила лінію атаки досвідченим нападником. Контракт із «жовто-чорними» підписав 31-річний Михайло Сергійчук, який протягом тривалого часу грав у клубах української Прем’єр-ліги, а також має досвід виступів у Лізі Європи…
– Протягом тривалого часу ти виступав за різні клуби української Прем’єр-ліги, а також пограв у Лізі Європи у складі «Ворскли» та «Вентспілса». Який відрізок своєї кар’єри вважаєш найкращим?
– Безперечно, найкращим відрізком своєї кар’єри вважаю кампанію 2017/18. Той сезон розпочинав у складі рівненського «Вереса», а закінчив вже у «Ворсклі». Тоді у складі полтавського клубу вдалося завоювати бронзові нагороди Прем’єр-ліги. Третє місце за підсумками чемпіонату України дозволило полтавцям стартувати у груповому етапі Ліги Європи. Звичайно, хочеться виділити також сезон 2018/19, коли у складі «Ворскли» вдалося пограти на євроарені. (Сергійчук зіграв у чотирьох матчах групового етапу Ліги Європи – двічі зі «Спортінгом», а також проти лондонського «Арсеналу» та «Карабаха», – прим.ред).
– Наприкінці 2022-го року за обопільною згодою сторін ти покинув розташування «Вереса». Згодом у своїх інтерв’ю зазначав, що були пропозиції по контракту і від клубів Прем’єр-ліги… До офіційних перемовин справа не дійшла?
– Розмови були, але без якихось конкретних пропозицій.
– Як взагалі виник варіант із «Буковиною»?
– Мені зателефонував головний тренер Андрій Мельничук і запропонував варіант із «Буковиною». Можу сказати, що уже з нашого першого спілкування ми порозумілися. Звичайно, були деякі нюанси у перемовинах, але після декількох розмов з Андрієм Ярославовичем вирішив підписати контракт з чернівецьким клубом.
– Чи якось вплинув на перехід у «Буковину» той фактор, що у складі чернівецької команди виступають Новотрясов і Данилюк, з якими вдалося пограти у «Карпатах» та «Вересі» відповідно?
– Я спілкувався з Артуром Новотрясовим, з яким разом грали у «Карпатах». Він повідомляв, що «Буковина» займається пошуками нападника. Якраз тоді мені вже зателефонував Андрій Мельничук, з яким ми досягли взаєморозуміння у подальшій співпраці. І з Данилюком, і з Новотрясовим, звичайно, тримав зв’язок ще перед приїздом у Чернівці, адже у різні періоди своєї кар’єри грав з ними в одній команді. Але не можу сказати, що цей фактор якось кардинально вплинув на мій перехід у «Буковину».
– Спостерігав за поєдинками Першої ліги у звітному сезоні, зокрема і за матчами «Буковини»?
– Протягом сезону вдалося переглянути декілька поєдинків «Буковини», але не повністю. Здебільшого переглядав огляди матчів Першої ліги.
– Чи закарбувалися у пам’яті матчі проти «Буковини», у яких приймав участь?
– Так, за свою кар’єру неодноразово грав проти «Буковини». У сезоні 2013/14 Першої ліги, коли виступав у складі МФК «Миколаїв», «Буковина» здобула виїзну перемогу. Також у кампанії 2016/17 «Верес», кольори якого я тоді захищав, двічі грав з чернівецькою командою. Тоді рівненський клуб переміг і вдома, і на виїзді.
– Як оціниш умови та особливості тренувального процесу в «Буковині»?
– Мене вже важко здивувати умовами (усміхається). Багато де грав, багато чого бачив, але, чесно кажучи, приємно здивований умовами. У Чернівцях є два якісних штучних поля з освітленням, на яких можна тренуватися з комфортом. Тренувальний процес у «Буковині» прекрасно налагоджений і цікавий. У команді панує чудова атмосфера. Мені все подобається у «Буковині».
– Які очікування від виступів у «Буковині»?
– Після розмови з керівництвом я зрозумів, що «Буковина» – амбітний клуб, який ставить перед собою високі цілі. Мене це одразу зацікавило, тому дуже хочеться допомогти клубу у реалізації цих завдань. Зараз надзвичайно важкі часи для всіх нас. В теперішніх умовах, звичайно ж, це все відображається на всіх сферах життя, зокрема і на футболі. Дай Бог, щоб вже нарешті закінчилася війна перемогою України, щоб клята рус*я забралася геть з нашої рідної країни, а ми, українці, змогли жити мирно та спокійно.