Український футбол

Аталанта приймала Дженоа в 29-му турі Серії А (0:0).

Поєдинок Аталанта – Дженоа стартував о 19:00 за Києвом. Руслан Маліновський після класного виступу в Лізі Європи проти леверкузенського Байєра потрапив у стартовий склад.

Бергамаски б’ються за путівку в ЛЧ – команда Руслана Маліновського на момент початку гри посідала 6 місце. Відставання від Ювентуса, який іде четвертим, складало 9 очок, але “Богиня” зіграла на 2 матчі менше. Дженоа йшла передостанньою, проте в першому колі “грифони”, яких тоді ще очолював Андрій Шевченко, сенсаційно відібрали очки в Аталанти (0:0).

Загалом обидві команди перебувають у не найкращій формі. Аталанта, хоч і успішно виступає в Лізі Європи, але в Серії А виграла тільки 1 матч із останніх 7-ми. У “грифонів” ситуація взагалі катастрофічна – так, Александер Блессін приніс певну стабільність (6 нічиїх поспіль, з них 4 – з рахунком 0:0), але все ще не виграв жодного матчу. Востаннє генуезці святкували перемогу в поєдинку Серії А ще 12 вересня! Двадцять п’ять матчів “грифони” не можуть обіграти в чемпіонаті бодай когось.

Словом, нічия не влаштовувала нікого. Дженоа пора почати перемагати, а бергамаски занадто багато втратили у минулих матчах.

Перші хвилини прогнозовано були за Аталантою. Маліновський, який сформував дует форвардів із Мурієлем, завдав першого удару і просив пенальті – м’яч, на думку українця, влучив у руку супернику. Насправді все було за правилами. Тут же Руслан пробив зі штрафного майже з бокової лінії – трохи вище. Одним із найпомітніших був українець, який зібрав усі можливі нагороди в Італії за підсумками лютого – найкращий гравець Аталанти і всього чемпіонату, а також автор найкращого гола.

Мурієль змарнував хороший шанс, пробивши вище. Швидкий гол Аталанті не вдався, а Дженоа взагалі не атакувала. Що й не дивно – команда в принципі не вміє цього робити, а без Крішіто, Дестро і Ровелли “грифонам” попереду взагалі нічого не вдавалося. Захист Аталанти з 18-річним Джорджо Скальвіні діяв надійно. Ближче до середини тайму темп гри зовсім впав – лише на 34-й хвилині Дженоа навіть пробила у площину воріт. Втім, Спортьєлло легко впорався з ударом Мелегоні.

А от Мурієль мав забивати. Колумбієць після пасу Пашаліча крутив у дальній кут і влучив у стійку. Перший дійсно хороший шанс аж на 37-й хвилині. До кінця тайму гості більше нічого не дозволили створити бергамаскам, натомість створили момент і самі. По суті, перша 45-хвилинка минула навіть за сценарієм гостей, які у своєму стилі засушили гру. Аталанта, окрім моменту Мурієля, нічого особливого не запропонувала.

Другий тайм активніше розпочали господарі, однак кілька гострих подач від Маліновського адресатів не знайшли. На 56-й хвилині українець залишив поле, поступившись своїм місцем Толої. Посередній матч для Руслана, який одразу 24 рази втратив м’яч – найбільше серед гравців обох команд на момент своєї заміни.

Як не забила Аталанта на 63-й? Копмейнерс протягнув м’яч і прострілив на Пашаліча, який з лінії воротарського перекинув і Сірігу, і ворота! Чудовий момент у “Богині”, але і досвідчений кіпер рятував, як міг, максимально скоротивши відстань до хорвата.

Пессіна головою з метра пробив у стійку – його врятував арбітр, який зафіксував офсайд. У Дженоа вийшов Дестро і ледь не забив з нічого. Нападник виграв силову боротьбу і трохи не влучив у дальній кут. “Грифони” остаточно осміліли і створили ще один супершанс. Максімовіч підключився до атаки правим флангом, вибіг віч-на-віч з кіпером, але той врятував!

Зрештою, вдруге в сезоні Аталанта і Дженоа розійшлися нульовою нічиєю, при цьому гості навіть більше били по воротах. Результат, який навряд чи когось влаштував. “Грифони” все ще дуже далеко від рятівної зони, а бергамаски – від Ліги чемпіонів. Дженоа довела нічийну серію до 7-ми поєдинків, а безвиграшну – до 26-ти.