Український футбол

Колишній хавбек збірної України Євген Левченко шокований пасивністю населення Росії.

“Залишилися контакти з хлопцями, з якими грали у футбол. З 2014-го року я порвав усі стосунки з багатьма, які казали, що у нас бандерівці, якусь кашу несли. Я їм усім пояснюю: “Хлопці, послухайте, я – російськомовний українець, який живе у Нідерландах. Я приїжджаю кожні два місяці в Україну та розмовляю там російською мовою – ні з ким у мене не було жодних проблем.

У мене була пропозиція після 2014-го року поїхати там працювати на Матч ТБ, і я від цього відмовився – це моя особиста громадянська позиція. З хлопцями, з якими я розмовляю, на жаль, це є повна деградація тих людей, на яких я сподівався. Ті футболісти, з якими ти міг ще спілкуватися та нормально пояснювати – я не знаю, що у них у голові. Ось цей страх і вата – це якась гаряча суміш. Такий страх.

Є два типи людей. Які тобі кажуть: “Ну ти ж розумієш, нам складно, ми боїмося”, а я кажу: “Хлопці, ви боїтеся вийти на вулицю показати мирний протест, а в нас люди на танки виходять, руками їх зупиняють”.

Ти вибач мене за мою французьку, але вони обісралися повністю. Так боятися – це сором, і я їх не судитиму. Їм із цим жити. Ті ж хлопці, з якими я грав, які розповідали, наскільки Путін футбольний світ веде до катастрофи, зараз поховалися й мовчать.

Це дуже болісно, ​​це дуже боляче, і, насправді, їм із цим жити, їм розгрібати ось цей треш, який вони створили для себе. А більшість мовчать, просто мовчать, бо соромно, прикро, не знаю, болісно, ​​і це їхнє життя, тому я на них навіть не звертаю більше уваги”, – заявив Левченко в інтерв’ю Денисов Time.