Український футбол

Юрій Вернидуб, який повернувся в Україну і вступив до лав Збройних Сил, ще не повідомив Шерифу про своє рішення піти на війну.

“Я вступив до лав Збройних Сил України. Поки що нас формують в артбригаду. Коли поїдемо – не знаю. Може, вже сьогодні чи завтра. Куди – теж невідомо. Я в строю і готовий захищати Україну. Ми якраз перебували у Португалії, де повинні були зіграти з Брагою у Лізі Європи.

О 4:30 ранку мені зателефонував син і сказав, що Росія почала широкомасштабний наступ на Україну. Я був у повному шоці. Після матчу підійшов до генерального директора Важи Тархнішвілі і сказав йому, що по прильоту до Молдови поїду в Україну до своєї сім’ї. Адже мої рідні перебували в Запоріжжі.

Кишинів закрили, тому Шериф летів у Молдову через Румунію, а вже звідти добиралися автобусом. Це зайняло багато часу. 25 лютого о другій половині дня приїхали до Тирасполя. Я одразу подзвонив і домовився, щоб мене забрали з Одеси. 26 лютого о 7:00 я виїхав з Тирасполя і біля 18:00 був уже в Запоріжжі. Ось так все відбувалося. Приїхав додому, переночував, а наступного дня пішов у військкомат. Ухвалив таке рішення… Я ж розумію, що Бог усіх туди відправить. Це мій вибір, по-іншому бути не може.

Як відреагували у Шерифі? У клубі поки що цього не знають. Сьогодні повідомлю. Я їм говорив ще тоді, що у нас не випускають з країни чоловіків, бо оголосили загальну мобілізацію. Рано чи пізно керівництво Шерифа все одно дізнається, що я пішов боронити Батьківщину. Сьогодні планую поговорити з генеральним директором Тархнішвілі стосовно ситуації, яка склалася. Думаю, Важа Едуардович мене зрозуміє, адже він пройшов те саме, що наразі відбувається в Україні. Він грузин, у 2008 році Росія розпочала війну проти його країни. Тому він, як ніхто інший, мене розуміє.

Керівництво Шерифа запропонувало, щоб я перевіз до Молдови свою сім’ю. Але коли я їхав у Запоріжжя і побачив, скільки людей залишає нашу країну у цей складний час… Це катастрофа. Тому вирішив не робити так, як вони, не піддаватися панічним настроям. Уся моя родина знаходиться у Запоріжжі.

Хто переможе у війні? Тільки ми, а хто ж іще? Ви ж бачите, як б’ються українці! Думаю, Путін жалкує про те, що він наробив. Адже те, як об’єдналася українська нація – дорогого коштує. Бачу, скільки нас тут у Запоріжжі, які готові воювати – усе місто! Таких людей дуже багато. Все у нас буде добре. Україна – понад усе! Перемога буде за нами!

Чи відчуваю страх? Мені 56 років, кого мені боятися? Навпаки, я прожив життя. У мене є страх за дітей, онуків, дружину, усіх родичів.

Путін ніколи не стане імператором усього світу. Він – копія Гітлера. Я колись їх порівнював. Російські пропагандистські ЗМІ – це геббельсівщина. Путін і його всі ручні журналісти – тут Геббельс взагалі перевертається у труні! Навіть він собі не міг дозволити того, що показує російське телебачення.

У мене просто немає слів. Путін – це скотина, виродок та вампір у одному флаконі. Правильно кажуть: Путін, пішов ти на х*р!” – цитує Вернидуба Footboom.