– З 1 грудня 2024 року ви не забивали в УПЛ. Чому так було і як воно нарешті прийшло?

– Звідки ж я знаю? Я знаю лише одне: забиваю раз на два роки і приходжу на інтерв’ю теж раз на два роки. Тож побачимося через два роки.

Також Матвієнко пояснив, чому прийнявв рішення бити:
– Справа у конкретній ситуації. Суперник сів дуже низько — у глухий блок, а пробити таку оборону дуже важко. Ми навіть на тренуваннях граємо “10 проти 6”, і то забити дуже складно. Після вилучення у нас з’явився плюс один гравець, вони повністю сіли до власного штрафного, і ми почали ближче підходити до воріт.

– Як зараз самопочуття, бо в когось була пауза на збірні, а в когось не було. Провели такий повноцінний збір, дуже багато часу в дорогах, перельотах. Тож як почуваєшся?
– Сподіваюсь, що все добре. Тут більше психологічно потрібно готуватися до цих переїзд. Фізично більш-менш нормально, тому що і я, і Бондар не грали в останньому матчі збірної. А Назарина й Очеретько пропустили сьогодні гру, адже більші навантаження отримали. Тому готуємося до Олександра Зубкова додатково на АЕК і чекаємо його в гості.

– Розбираєте персонально?
– Звичайно, налаштовуємося дуже серйозно. Усі його фінти знаю.

– Сподіваюся, у нього спина пройшла…
– Я теж. І дуже сподіваюся, що він вийде на позиції девʼятки проти мене.