“Мати когось, хто майже на рівні Бога в нашому футболі, і я кажу це, не бажаючи образити вірян, але для нас у футболі це саме рівень Бога… Мати його у збірній Франції та бачити, що він може дати цьому поколінню, з яким я теж встиг попрацювати… Ми вже бачили, як хлопці дивляться на нього з широко розплющеними очима, і це абсолютно нормально, адже це сам Зізу! Звісно, далі потрібні результати, вони в нього вже були, і треба продовжувати. Тож, як я вже казав і щодо Дешама, удачі! Приємно бачити й Фаб’єна Бартеза. Було незвично в хорошому сенсі дивитися кадри з Клерфонтена: Фаб’єн Бартез, Зінедін Зідан… Це красиво. При цьому я думав про те саме, коли біля керма був Дідьє. Не забуваймо і про нього, і про те, що було. Але що ж… Прийшов Бог”.