Двоє чемпіонів своїх країн цього сезону зустрічалися у вирішальному матчі, який собою офіційно завершував увесь клубний євросезон.
Ліга чемпіонів, фінал.
ПСЖ Париж, Франція – Арсенал Лондон, Англія 1 : 1 дод.час 0 : 0 пен. 4 : 3.
0 – 1. Хаверц – 6.
1 – 1. Дембеле – 65-пен.
Серія післяматчевих пенальті:
1 – 0. Рамуш
1 – 1. Дьокереш
2 – 1. Дуе
2 – 1. Езе (повз ворота)
2 – 1. Нуну Мендеш (голкіпер)
2 – 2. Райс
3 – 2. Хакімі
3 – 3. Мартінеллі
4 – 3. Беральдо
4 – 3. Габріел (повз ворота)
ПСЖ: сафонов – Хакімі, Маркіньйос (Забарний, 106), Пачо, Нуну Мендеш – Жоау Невеш, Фабіан Руїс (Заїр-Емері, 95), Вітінья (Беральдо, 106) – Дуе, Дембеле (Рамуш, 90+6), Кварацхелія (Барколя, 83).
Запасні: Люка Ернандес, Лі Кан-Ін, Марін, Маюлю, Мбайє, Дро Фернандес, Шевальє.
Арсенал: Рая – Москера (Тімбер, 66), Саліба, Габріел, Інкап’є – Райс, Льюїс-Скеллі (Субіменді, 91) – Сака (Мадуеке, 83), Едегор (Дьокереш, 66), Троссар (Мартінеллі, 83) – Хаверц (Езе, 91).
Запасні: Аррісабалага, Габріел Жезус, Доуман, Калафйорі, Меріно, Ньоргор.
Стартові склади на фінал ЛЧ в цілому не здивували. Луїс Енріке випустив свою найсильнішу заявку в ЛЧ – на жаль, Забарний у цій моделі розташовується лишень на позиції центрального запасного. Таке рішення виглядало ризикованим з огляду на травми Дембеле й Хакімі, адже вони тільки-но відновились. Їхнє повернення у склад, вочевидь, не обійшлося без форсування, а це підвищувало ризик рецидиву.
Мікель Артета мав схожу дилему з Тімбером. Юрр’єн є провідним правим захисником – нідерландець відновився від травми, однак його залишили в запасі. Вочевидь, взнаки далася велика кількість пропущених матчів. Стримувати Хвічу довелося Москері.
Райс розташувався на позиції опорника, як у півфінах ЛЧ, причому він діяв ближче до правого краю – з очевидним завданням допомагати Москері з Хвічею. Таке рішення читалося. Також можна було передбачити появу Едегора (капітан важливий для пресингу), Льюса-Скеллі (розкрився в ролі лівого центрхава) й Троссара (технічний і результативний вінгер), а от вихід Хаверца замість Дьокереша міг здивувати.
Це рішення можна було пояснити бажанням пресингувати й боротись за ініціативу. Виявилось, що саме німець визначить малюнок гри в першому таймі. До речі, Кай став лишень другим футболістом, якому вдалося вийти в основі двох різних клубів АПЛ у фіналі ЛЧ.
Не можна сказати, що Арсенал розпочав фінал аж надто агресивно. Шаленого пресингу на стадії білд-апу не простежувалось, але в середньому блоці лондонці демонстрували високу інтенсивність. Особливо у вічі впадали переміщення центрхавів – вони надійно перекривали лінії передач на свою половину. Велику кільість “чорнухи” виконували і вінгери, і навіть Хаверц.
Такий футбол приніс гол вже на 6-й хвилині. Маркіньйос зіграв на випередження й спробував вибити передачу Інкап’є по флангу, але конкурент Забарного влучив у Троссара – благо, Леандро не переставав тиснути. Сфера відскочила на хід Хаверцу. Кай отриав купу простору, легко втік від Пачо на край штрафного й вгатив з лівого кута воротарського. Точно в ближню дев’ятку! 1:0.
Передбачити дії Арсенала в такій ситуації було легко. Вирвавшись уперед в матчі проти найкращої атаки ЛЧ, найкраща оборона світу увімкнула режим “автобусу”. Підопічні Мікеля Артети взагалі відмовились від атак, обмежуючись епізодичними виносами в напрямі Хаверца – от тільки Кай залишався самотнім на чужій половині. Хоча частіше німець розташовувався у середньому блоці.
Наступного удару “канонірів” чекали аж до 3-ї компенсованої хвилини. До 17-ї лондонці провели всього 17 точних передач, до 35-ї – всього 45, а на перерву пішли аж з 69 пасами. Володіння “гармашів” впало до 22%.
ПСЖ не боїться такого малюнку гри. Підопічні Луїса Енріке прекрасно почуваються в режимі зламування “автобусів”, але настільки комплексну й злагоджену оборону парижани не зустрічали. Арсенал захищався дуже круто – вінгери Сака й Троссар дисципліновано страхували фулбеків, Габріел і Саліба виконали ряд важливих блокувань і відбирань, а Райс випалював центр. Навіть голкіпер Рая грамотно прикривав глибину, підчищаючи своїх захисників.
Наслідком такого футболу стала повна нейтралізація Кварацхелії – Москера перекусив грузина настільк впевнено, що в середині першого тайму французи почали ігнорувати Хвічу. А це, між іншим, рекордсмен плей-офф ЛЧ за результативними діями. Дембеле, Дуе та інші виконавці виглядали не набагато краще. Як наслідок, ПСЖ до перерви провів всього 6 ударів, награвши на мізерні 0,26 очікуваних голів.
До активу з натяжкою можна занести два постріли з лету від Фабіана Руїса з лівого флангу. Перший пролетів паралельно воротам, а другий пішов у руки Раї – Давід не зміг зафіксувати м’яч з першої спроби, але швидко накрив сферу. Також пригадується атака на 43-й хвилині, коли Мендеш обійшов Москеру та викотив простріл. Інкап’є вибив його на голову Руїсу, однак Фабіан спрямував м’яч по горобцях.
Під кінець першого тайму ПСЖ скотився до дальніх ударів, а в компенсований час французи ще й пропустити могли! Арсенал несподівано розкатав ефектну стіночку за участі Сака й Хаверца – ця парочка порвала Нуну та Пачо. Все завершилось виходом Кая на ударну позицію в штрафному, але подальший постріл в останню мить заблокував Маркіньйос.
Зрештою, футболісти відправились відпочивати за мінімальної переваги Арсенала. Підопічним Мікеля Артети залишилось витерпіти всього 45 хвилин.
Мікель Артета міг пишатись своїми підопічними, але баск розумів небезпеку свого підходу до оборони. Не можна сказати, що Арсенал притискався, однак на чужій половині колектив взагалі не нав’язував боротьби – таким чином, Париж отримував повну свободу в організацї початку атак. Другий тайм “каноніри” спробували почати так само, як починали перший.
Арсенал не висмикувався високо, але зустрічав парижан за центральним колом. І це працювало! ПСЖ до 65-ї хвилини провів всього один удар– метрів з 30-ти, в руки Раї. Французи навіть не мали особливих натяків на загострення, а британці навіть намагалися заплести якусь атаку. План Артети працював.
Втім, у матчах такого рівня дуже багато вирішує індивідуальна майстерність. “Каноніри” звели цей фактор до мінімуму, однак бодай раз зірки ПСЖ мали щось створити. І створив. На 63-й хвилині ПСЖ виграв підбирання після кутового, після чого Хвіча обігрався з Мендешем на лівому фланзі. Вони створили 2-в-1 проти Москери – і Крістіан не зміг стримати грузина, збивши його у карному майданчику.
Арбітр призначив безапеляційне пенальті, а Дембеле впевнено його реалізував. Ніхто й не сумнівався. 1:1!
Мікель Артета відповів подвійною заміною, знявши Москеру й випустивши Тімбера. Крім того, Дьокереш вийшов замість Едегора. Англійці перейшли на гру з двома форвардами, хоча Кай мав діяти у відтяжці. Це було дуже сміливо.
Арсенал почав пресингувати агресивніше, однак на 70-х хвилинах острів’яни опинилися на межі фіаско. Знову все могли вирішити індивідуальні епізоди. На 74-й Вітінья змістився у центр і несподівано закрутив повз дальню дев’ятку, а на 77-й Кварацхелія влетів на лівий край штрафного – Хвіча вийшов практично віч-на-віч, але подальший удар встиг накрити Льюїс-Скеллі! Рикошетом від Майлза м’яч поцілив у штангу.
Між цими епізодами огризнулись і “каноніри”. Хаверц зачепився за верховий м’яч на лінії карного майданчика й перевів на правий край. Туди вривався Дьоереш, однак Сафонов випередив Віктора. Взагалі, гра й шла на зустрічних курсах – настільки, наскільки це взагалі було можливо в цьому матчі й за такого рахунку.
В такому режимі ПСЖ залишався небезпечнішим. На 82-й хвилині віч-на-віч вилітав свіжий Барколя, але Бредлі в останню мить випередив Рая. На 89-й же лондонців налякав Вітінья, який прийняв скидку від Дуе та вгатив з-за меж штрафного. Сфера просвистіла у сантиметрах над лівою дев’яткою.
Мікель Артета освіжив гру заміною вінгерів, випустивши Мадуеке та Мартінеллі. Останній міг вивести Дьокереша на рандеву з Сафоновим, але бразильця підвела фінальна передачі. Загалом, Арсенал старався огризатись до кінця основного часу – до власних воріт “гармаші” притиснулись лишень у компенсований час.
І то – на 6-й компенсованій Хаверц міг розігнати контратаку, змусивши Невеша фолити на жовту. Останні секунди другого тайму лондонці взагалі провели у облозі карного майданчика ПСЖ, що зрештою вилилось у контратаку. Барколя отримав вагон простору й міг вийти віч-на-віч, але не вийшов і пробив з краю штрафного. Повз ближній кут!
Зрештою, команди відправились у овертайми. До них не зміг дотягнути Дембеле, який через ушкодженя поступився місце Рамушу. Вже по ходу екстра-тайму Заїр-Емері замінив Руїса. Мікель Артета, своєю чергою, зняв Хаверца та Льюїса-Скеллі – у гру зайшли Езе та Субіменді.
Перiий овер нагадував початок зустрічі. Арсенал інтенсивно працював без м’яча і до 100-ї хвилини навіть вмикав високий пресинг. Свіжі ноги дуже в цьому допомагали – а особливо виділявся Тімбер, який не тільки закрив Барколя, а й почав комбінувати на чужій половині. Ці комбінації нічого не принесли, але тримали ПСЖ на жистанції.
На 102-й хвилині “каноніри” могли отримати винагороду а проактивність. Досить несподівано Мадуеке прокинув Мендеша по флангу, обійшов Нуну та впав на краю штрафного – контакт був, але в межах правил. Даніель Зіберт не став свистіти, чим вибісив Райса й Артету. Обидва отримали по жовтій.
Нічого цікавішого на цьому відрізку вболівальники не побачили. Арсенал взагалі не бив по воротах, а ПСЖ завдав один лонгшот – це Хакімі запустив м’яч з дистанції на верхні ряди Пушкаш Арени. До активу парижан можна занести тільки контратаку, яку привіз і яку в центрі поля зірвав Дьокереш.
Гра перейшла в другий овертайм, на який Луїс Енріке вирішив випустити Беральдо та… Забарного! Лукас мав прикривати опорну зону, а от Ілля замінив Маркіньйоса! Артета, своєю чергою, використав усі заміни, що могло витилитсь у халепу – перед міні-перервою зашкутильгав Інкап’є. На щастя, П’єрро зміг продовжити гру.
А українець міг ще й героєм стати! На 117-й хвилині Ілля відкрився на чужій третині, прийняв переведення й дав розрізний пас на хід Невешу – Інкап’є втратив рівновагу й впав, дозволивши Жоау прострілити без спротиву! Втім, м’яч покинув поле, подальший крос вибили, а удар з відскоку накрили.
Арсенал огризнувся на 119-й зусиллями Тімбера. Той спробував хитнути Заїра-Емері й пробив з гострого кута, поціливши у зовнішній бік сітки! Ендшпіль взагалі залишився за північними лондонцями – підопічні Мікеля Артети завершили овертайм символічно, заробивши кутовий після заблокованого удару Дьокереша. У штрафному парижан сталася певна метушня, однак французи таки відбилися.
Переможця мала визначити серія пенальті.
Переможця мала визначити серія пенальті. Центрфорварди і завданням впорались – Рамуш і Дьокереш переграли голкіперів. Дуе теж не схибив, а от Езе невіть у ворота не влучив! (хоча Сафонов врятувати не міг). На щастя для “канонірів”, Рая парирував подальший постріл Мендеша.
Цей сейв став останнім у серії пенальті. Рая, Хакімі, Мартінеллі та Беральдо легко переграли воротарів, а от Габріел – можливо, найкращий футболіст у фіналі – пробив над правою дев’яткою. Таким чином, ПСЖ виграв серію пенальті з рахунком 4:3, захистивши титул переможця Ліги чемпіонів!
За останні 34 роки подібне вдавалося тільки Реалу. Тепер до мадридців доєднався і Париж. Династія!