Поєдинок у Черкасах мав статус центрального в турі й міг стати ключовим у всьому сезоні УПЛ. На полі зійшлись лідери чемпіонату – ЛНЗ тримався на вершині, а Шахтар при рівності очок поступався за особистими зустірчами. Восени “гірники” програли “насіннєвому заводу” з рахунком 1:4.

Підопічним Віталія Пономарьова бажано було перемагати знову, адже донеччани мали гру в запасі. Підтримати команди в настільки важливому матчі прийшли 6 тисяч вболівальників – працівники стадіону мали труднощі із пропуском такої маси. У проходах виникли затори, які не розсмоктались навіть після 20-ї хвилини.

Господарі виставили максимально основний склад і виставили улюблену схему 5-3-2. На вістрі атаки поруч із Ассінором довірились Кравчуку – той забив тричі в останніх двох турах. Арда Туран же провів ротацію після АЗ, залишивши у запасі Матвієнка, Вінісіуса, Очеретька, Невертона й Еліаса. Замість них з’явились Марлон, Конопля, Назарина, Егіналду й Траоре, але це звичний стак для матчів Шахтаря в УПЛ.

Тактика обох колективів стала зрозумілою швидко. Донеччани намагалися гнути лінію з попередніх двох поєдинків, намагаючись грати в позиційний футбол і великими силами навантажувати зони біля штрафного. Траоре старалися допомагати Егіналду й Педрінью, плюс десь поруч завжди з’являлись Конопля й Бондаренко. Це працювало з Рухом і частково з АЗ, але прот ЛНЗ було значно важче.

Відкривати простір у перших двох третинах вдавалося непогано, але в завершальній фазі команді бракувало інтенсивності. Черкасці встигали перекривати зони, створювати більшість у зоні м’яча й чинили колосальний тиск без м’яча. Вривань у карний майданчик з глибини не виникало, а кількість втрат м’яча виявилась дуже високою.

ЛНЗ у позиційному наступі працював від лонгболів на Ассіонора чи у фланг й намагався перевіряти глибину за спинами захисників Шахтаря. Інсайди намагались заходили в штрафний із опорної зони, але позиційні атаки ніколи не були головною чеснотою черкасців. Підопічні Віталія Пономарьова зробили ставку на стандарти, заробивши 7 кутових – а також на пресинг і боротьбу за нічийні м’ячі.

Команда надзвичайно агресивно реагувала на втрати, миттєво вступаючи у відбирання й перехоплення. Інтенсивність і сміливість гри без м’яча була шаленою. Як наслідок, м’яч недовго тримався у ногах футболістів – все звелося до боротьби й контратак. Шахтар дуже швидко вв’язався у цей малюнок гри, що можна вважати успіхом Віталія Пономарьова. ЛНЗ опинився у комфортних для себе умовах.

Майже повний стадіон у ключовому матчі чемпіонату отримав справжню битву гладіаторів. Футболісти билися у надвичайно високій інтенсивності, але без драматичних поворотів цей матч не став би настільки яскравим. Моментів створили небагато – зате було багато голів. 4 із 9-ти ударів.

Рахунок доволі несподівано відкрив Шахтар. На 11-й хвилині Педро Енріке прокинув м’яч повз Пасіча, обігрався з Педрінью й спробував покотити у зону перед штрафним, але точності бразильцю забракло – втім, Пасіч при спробі перехопити сферу підбив її на ногу Егіналду. Той перевів Бондаренко, Аретм продовжив на Траоре, а Лассіна перевів у фланг в ноги Аліссону.

Правий вінгер Шахтаря переклав м’яч під ліву й завдав обвідного удару, а м’яч рикошетом від Рябова пішов у протихід Паламарчуку. 0:1! Здавалося, що ми переоцінили чемпіонські амбіції ЛНЗ.

От тільки черкасці не знітились, а тільки додали обертів. Команда билася за кожний м’яч, а після перехоплення намагалася проводити контратаки з кросами. Один із них на 19-й хвилині замкнув Горін, який забивав Шахтарю восени – втім, цього разу Різник не спав. Цей момент залишався єдиним аж до 28-ї хвилини, коли ЛНЗ зрівняв рахунок.

Героєм став все той же Рябов, який замкнув подачу з кутового ціною розбитої голови. При ударі головою Олег зіткнувся й потилицею Траоре й впав зі скривавленим обличчям, але свою місію центрбек виконав – сфера влетіла у сітку. Різник навіть не реагував. 1:1!

Горіну намотали пов’язку, з-під якої до кінця тайму виросле велетенська гуля. Втім, його зусилля “гірники” швидко помножили на нуль, забивши вже на 34-й хвилині. Шахтар забив у стилі ЛНЗ: Різник виконав винос на Траоре, але той стягнув на себе Муравського й пропустив сферу в штрафний – туди влетів Егіналду, який відклеївся від Пасіча й пробив у ближній кут. 1:2!

ЛНЗ не здався і тепер, продовживши гнути свою лінію. На 45-й хвилині тиск черкасців міг вилитись у гол Драмбаєва після кутового – той пробивав з лівої повз Різника, однак м’яч на лінії воріт зупинив Траоре! От тільки через три хвилини Різнику довелося виймати м’яч із сітки вдруге.

Передусім постарався Кузик, який прокинув м’яч повз Бонадренка та заробив кутовий у боротьбі. Подальший навіс від Дениса прийняв Ассіонор, який пробив з-під Коноплі – 2:2! Саме з цим рахунком команди й відправились відпочивати.

Невдовзі після свистка на перерву пролунала сирена, що явно зіграло на руку ЛНЗ. Черкасці отримали додатковий відпочинок, а значить вони могли підтримувати звичний рівень інтенсивності й по перерві. Втім, відпочинок отримали і донеччани.

У роздягальні Арда Туран несподівано зняв Педрінью, випустивши Очеретька. Бразилець для настільки силового футболу явно не вписувався, а от Олег мав додати м’язів. І дійсно – другий тайм для Шахтаря пішов значно краще. Всього за півхвилини по перерві вони мали виходити вперед.

Бондар протягнув м’яч правим напівфлангом і віддав пас Бондаренку, а той скинув м’яч Коноплі. Юхим обіграв захисника, влетів у карний майданчик і пробив низом, однак вийшло занадто просто для Паламарчука.

Цей епізод задав тон усьому таймі. Шахтар встановив контроль над м’ячем і став спокійно розкатувати його на перших двох третинах. ЛНЗ ще до 60-х хвилин втратив запал і перестав пресингувати, відкотившись у низький блок – команда не виходила з нього до кінця зустрічі. Навіть контратак до 80-ї хвилини черкасці не проводили.

Донеччани домінували, але старі проблеми зі зламом “автобусів” знову дали про себе знати. Притиснути ЛНЗ вдалося, а от зі створенням моментів виникали шалені проблеми. Майже всі удари проходили із незручних позицій і блокувались – а ті, які накрити не встигли, виявились занадто простими для Паламарчука. До кінця зустрічі пригадується тільки три гідних уваги епізоди.

На 66-й хвилині Траоре замикав подачу Коноплі, спрямувавши м’яч під ліву стійку. Голкіпер відреагував незграбно, але парирував. На 76-й Егіналду бив головою з навісу того ж Коноплі – точно в руки Паламарчуку. На 84-й же бразилець намагався пробити бісіклетою після кросу Юхима, однак вийшло зовсім неточно.

Усі ці епізоди міг перекрити всього один контрвипад ЛНЗ на 80-й хвилині. Свіжий Микитишин прорвався правим флангом і виконав простріл на лінію воротарського, який вже замикав Пастух. Бути б голу, якби Конопля не кинувся у відчайдушний підкат!

Зрештою, фінальний свисток зафіксував нічию. Ситуація в турнірній таблиці не змінилась – ЛНЗ лідирує, а Шахтар має рівність за очками при грі в запасі. Стратегічно переміг Шахтар.