Півзахисник “Металіста 1925” Іван Литвиненко для УПЛ.ТБ поділився враженнями від гри, розповів про високий рівень емоцій під час матчу та налаштування команди на наступні поєдинки:

— Іване, бачимо за емоціями футболістів, що рахунок 0:0 у Ковалівці — це не той результат, на який сьогодні сподівалася ваша команда. Де не дотиснули сьогодні суперника? Чи були ви ближче до перемоги?

— Більше вважаю, що нічийна гра була, така дуже бойова, чоловіча по-справжньому. Знаєте, тут завжди важко з цим суперником. Завжди важко, бо дуже сильний суперник, і я думаю, це закономірна нічия. Десь там були і в них напівмоменти, і в нас десь могли більше витиснути, але загалом, я вважаю, що рахунок закономірний. Звичайно, хотілося перемогти. У нас задача – кожну гру перемагати. Я думаю, що кожна команда виходить і хоче перемогти. Але сьогодні є і позитив для нас – ми не пропустили гол, що ми не програли. Рухаємось далі. Одне очко — це теж очко.

— Емоції після фінального свистка. Ми бачимо, що ця чоловіча боротьба навіть переходила вже і десь до тренерів, до футболістів, які були на лаві запасних.

— Так, звичайно, ще вилучення теж додало емоцій. Я не знаю, в чому був конфлікт, але емоції між нами є, але після гри вже всі потиснули руки, там нічого такого немає. Але самі розумієте — це спорт і всі хочуть перемогти.

— Ну десь після того, як Калюжний отримав першу жовту картку, більш жорстко почали грати суперники в центрі поля і наближалося до цього пікового моменту, де, можливо, червоні картки підуть.

— Так, звичайно, в центрі була така боротьба, нелегко було. Я не думаю, що ця жовта картка Вані сприяла цьому. Я думаю, що така гра була. Я не вважаю, що другий фол Вані за 70 метрів від наших воріт — це вже жовта картка, розумієте? Ваня для нас – важливий гравець, а зараз він пропускає гру з “Динамо”. Я розумію, що це вже через червону, але він і так би її пропускав. І за другий фол рефері дає жовту — звичайно, це підвищує емоції. А щодо Вані, то навпаки, може, це якось на нього вплинуло, але я думаю, що це бачення судді. Гра була важка, гра дуже гарних, можна сказати, рівних суперників між собою. Віддали всі сили заради перемоги, але не сьогодні…

— У “Металіста 1925” попереду дуже відповідальний місяць. У вас загалом шість поєдинків заплановано. З яким настроєм виходите в цей дуже важливий етап сезону? Півфінал Кубка України, перенесений матч з “Вересом” і дуже серйозні суперники далі в календарі.

— Так, цікаво буде, важко буде однозначно, але у нас вибору немає. Я думаю, це і є футбольний кайф, коли в тебе через кожні два-три дні гри. Всі ми прагнемо грати там, де люди грають в єврокубках, де люди грають у кубках. Тому для нас це теж випробування, але ми до нього підходимо з позиції сили, ми до нього готові і сподіваємося, що витиснемо максимум із цього.