– Сергію Андрійовичу, що ви можете сказати про епізод із порушенням правил проти Віталія Буяльського, коли арбітр не призначив пенальті?

– По-перше, хочу наголосити, що ми ніколи не коментували роботу арбітрів, але цього разу мовчати не можемо. На нашу думку, це був чистий пенальті, без жодних сумнівів. Контакт ноги захисника з ногою Віталія, який контролював м’яч, був очевидний, арбітр стояв у трьох метрах та все бачив. Але реакції – нуль. Це рішення суперечить не лише правилам, а й здоровому глузду.

– Арбітр ВАР мав би втрутитися, але головного арбітра навіть не покликали передивитися епізод. Як це пояснити?

– Жодним чином. Ми платимо за ВАР, клуб несе фінансове навантаження, а в результаті – система просто мовчить. Для чого вона тоді існує? Якщо навіть у таких епізодах не втручається – це ганьба.

– Чи бачите ви в цьому упередженість?

– Так, це виглядає саме як упереджене суддівство. Коли є очевидне порушення, але арбітр та ВАР одночасно ігнорують момент – це не помилка, це їхній вибір. І цей вибір працює проти справедливості у футболі. Арбітр знаходився в ідеальній позиції, за три метри від епізоду. Буяльський контролює м’яч, гравець харківʼян б’є його по нозі. Наш капітан падає після контакту. В цьому епізоді арбітр зобов’язаний призначати 11-метровий. У арбітрів є всі докази для цього! Зверніть увагу, що гравець не «малював» падіння, воно було природним. Це чисте упереджене рішення, яке не можна накласти на здоровий глузд. Це злочин проти футболу. Це злочин проти вболівальників. І ми прекрасно розуміємо, звідки дує цей вітер.

– Що має змінитися, щоб подібне більше не повторювалося?

– Потрібна відповідальність. Не просто вибачення після гри, а конкретні рішення – щодо суддів, щодо системи ВАР. Футбол не може бути місцем, де справедливість залежить від того, кому й як зручно її бачити.