– Як це після 15 років в одному клубі переходити в іншу команду?

– Перше – це незвично. Зазвичай я був на тому боці барикад і зустрічав новачків. А тут все навпаки. Хлопці все рівно мене знають, ми багато років грали один проти одного. З деякими футболістами я грав разом, деяких зустрічав у збірній. Тобто все нормально.

Вливаюся потрохи. Важко просто від того, що ти ніколи не переходив в інший клуб. Є футболісти, які міняли дві-три команди і для них це звично. А для мене це нова історія, нові емоції і все нове.

– Можете поділитися деталями свого переходу?

– Контракт на рік. Мені зателефонували із “Зорі” і сказали, що є зацікавленість. Потім ми поговорили з Віктором Скрипником. Він сказав, щоб ми вирішили з клубом питання по контракту. Тоді поговорили з генеральним директором і все узгодили.

Я чекав дозволу на виїзд за кордон на збори. Приїхав на збори і підписав контракт. Там почав адаптовуватися до нової команди. До мене в колективі досить хороше ставлення. Спілкуємось, жартуємо – зрештою всі футболісти говорять однією мовою футболу.

– Минулого сезону “Зоря”фінішувала на сьомій позиції. Які завдання поставили перед командою на цей чемпіонат?

– Ми намагаємось показувати максимальний результат – виходити і вигравати ігри. Щось більше поки не буду говорити. Але в “Зорі” постійно ставиться акцент, що це команда “мужиків”. Треба показувати характер мужика через неможу, повністю віддаватися грі. На це наголошується.

– Зі Скрипником ви перетиналися у “Ворсклі”. Можете розповісти, як вам було працювати з цим тренером?

– Це тренер, який любить, коли команда добре грає з м’ячем. І дуже сильно любить, коли команда агресивно грає проти м’яча. У нього є своє бачення футболу і колективу.

– Як тренер Скрипник формувався в Німеччині. Чи є в нього щось німецьке?

– Німецька дисципліна. Він каже, що у футбол потрібно грати, а не працювати. Він хоче, щоб ми отримували задоволення від футболу і від гри. Такого, як бий-біжи в нього немає, – сказав Пердута.