Журналіст Віктор Вацко прокоментував результат киян у Туреччині.
“Дуже корисно подумати про гру не на емоціях одразу після завершення, а згодом. В мене дуже неоднозначне враження від того, що ми побачили у виконанні “Динамо”.
Я побачив, що таке справжня футбольна країна. Як люди ходять на улюблену команду. А не на суперника, як це бувало у єврокубкових матчах в Україні. Повний стадіон на матчі з де-факто лівим суперником з невідомими футболістами.
Я пам’ятаю, як до ковіда у Києві на “Яблонець” приходило на стадіон кілька тисяч людей. А тут фактично “Яблонець” приїхав до Туреччини і на трибунах биток. Це виглядало вражаюче”.
“Результат для “Динамо” позитивний. Ніхто не вірив, що кияни візьмуть очки. “Галатасарай” був беззаперечним фаворитом. Питання було лише у тому, скільки він заб’є “Динамо”. А кияни відігралися та забили тричі.
Стамбульці грали самі та давали грати. Вони запропонували високий пресинг, але я не сказав би, що він був супер організованим. Не сказав би, що була неймовірна динаміка, коли суперник не встигає голову підняти.
Але для “Динамо” цей пресинг став проблемою. Перший тайм у виконанні киян був дуже проблемним. Стандарти біля наших воріт – це дуже проблемно. Після них було забито два голи та ще два моменти, коли нас пробачили. Як “Динамо” взагалі готується до стандартів? Може футболісти не здатні виконати те, що просять тренери”.
“Будь-який небанальний розіграш стандарту, і гравці губляться. Не розуміють, куди бiгти. Згадайте той мем, коли Михавко тримав за футболку Біловара. Я ще такого не бачив. Це ж про інтелект і концентрацію. Про рівень футболістів.
“Галатасарай” мав вигравати той матч. Згадайте, як на останніх хвилинах матчу при звичайній подачі з флангу Біловар відклеївся від Осімхена і той бив головою. Добре, що Нещерет вибрав правильну позицію. Але це мало бути 4:3”.
“Усі побачили рівень центральних захисників “Динамо” на тлі єврокубкових стандартів. Я вже не знаю, що ще потрібно, щоб кияни знайшли та купили добого центрального захисника, а не переглядали гравців по 18-19 років із незрозумілою кар’єрою.
Якщо абстрагуватись від героїчного камбеку, що ми побачили? Те саме, що й восени. Єдина відмінність – ідеальна реалізація. Три удари у площину – три голи. А в іншому… У Тимчика 8 втрат на своїй половині поля, у Михавка – 12. Найгірший серед захисників “Галатасараю” – 3 втрати м’яча”, – відзначив коментатор.
У останньому матчі євросезону підопічні Шовковського можуть хоча б посісти не останнє місце у підсумковій таблиці.