Перше інтерв’ю Олександра Андрієвського, як гравця житомирського клубу. У ньому він розповів, які варіанти розглядав до того, як опинитися у «Поліссі».

Наскільки задоволений динамівським етапом кар’єри та у чому тренерський талант Луческу. А також, які цілі ставить перед собою у «Поліссі».

– Саша привіт.

– Добрий день

– Як справи?

– Супер. Все добре.

– Тиждень на зборах, наскільки тяжкий чи нетяжкий? Сили ще є? Попереду ще місяць.

– Та важкі, звичайно, в принципі це ж не щось таке нове, тому звик вже до таких навантажень на зборах. Тому нормально, ще місяць.

– Тобі є з чим порівняти. В принципі ці збори в “Поліссі” вони тяжчі, ніж були там в Динамо в твоїй кар’єрі, в Зорі?

– Ну одні з таких найважчих, я думаю.

– Чи лишається часу перед сном книжку полистати, чи інтернет, чи лягаєш і все?

– Та є час, увечері є. В обід не так багато, тому що там 2 години вільного часу між тренуваннями і хочеться поспати, а ввечері є.

– Значить треба щоб ще більше бігали, щоб не було навіть думок про це.

– Можливо

– Так, зізнайся чесно, як тебе прийняли в “Поліссі”? Що тобі подобається, а можливо, щось таке що категорично і не подобається?

– Чесно кажучи, все подобається. Де я був до цього, ніде таких умов не було для футболістів. Я тиждень в команді, тому бачу тільки позитив. Не знаю, в кого є такі ще умови як тут. Тому це дуже класне місце, щоб прогресувати.

– Я читала твої інтерв’ю, де ти, коли ти припинив власне співпрацю з «Динамо» і ти казав, що розглядаєш варіанти поїхати в Європу. То був такий хід для журналістів? Чи справді ти розглядав варіанти?

– Так, розглядав. Там у мене ще є деякі сімейні обставини. Ми з моєю дружиною спілкувалися, і думали як краще нам зробити. Ми вирішили залишитися в Україні, коли з’явився варіант з “Поліссям”. От коли не було варіантів з “Поліссям”, я більше хотів у Європу.

– А куди саме, якщо не секрет? Хоча б бодай яка країна?

– У Польщі був варіант, писали з Сегунди іспанської, і Туреччина. А так, більше не було.

– Чому завершилася ваша співпраця з «Динамо»?

– У мене через півроку завершувався контракт, ми поговорили з головним тренером, він сказав, що я можу, шукати собі нову команду. Він на мене не розраховує. Отак і вирішили, сказали мені як є, і я за це вдячний. Зараз в інтернеті багато різного читаю з приводу цього.

– З якими емоціями читаєш те, що пишуть?

– Емоції не дуже приємні, тому що там багато неправди.

– Що саме?

– То, що я когось обманув, що я в Динамо когось обманув, всіх пообманював, щоб опинитися в Поліссі. Але це не так.

– Як ти думаєш, звідки, так би мовити, ростуть ноги, чому різні інсинуації з’являються в інтернеті?

– Ну як, в мене є свої думки. Для мене це бруд, і я не хочу коментувати це.

– Ти в команді багатьох знаєш, і я думаю, що тебе не буде так би мовити проблем з інтеграцією. От з ким ти найбільше спілкуєшся в команді? Хто там може назвати своїм другом?

– Як до мене раз людина підійшла, ну, я не знайомий. Він сказав – “ми з вами заочно знайомі”. Так от, заочно я тут, можна сказати, всіх знав в команді, але більше всього спілкувався з Богданом Лєднєвим. Ми з ним вже були в команді разом в “Динамо”. І ось з ним, можна сказати, дружимо. Женю Волинця знаю, Руслана Бабенка, ми з ним в “Зорі” були. Із Гуцуляком, в нас нормальні відносини, тому з українцями з усіма знайомий.

– Коли кажуть, що футболіста треба там от інтегруватися в команду, що це значить і от що в твоєму розумінні інтеграція в чому полягає?

– Воно здається наче ти там деяких, навіть багатьох знав, футболістів і працівників клубу, але все одно це не так просто. Все нове для тебе і якісь свої правила, штрафи, там багато нюансів. Тому потрібно звикати, але мені в цій команді супер, інтеграція йде добре.

– Ти в минулому сезоні грав проти “Полісся” в першому поєдинку, там де “Полісся” виграло і в другому поєдинку там, де програло. І при чому я дивилася, що за ті поєдинки ти отримав класні оцінки від статистичних порталів зокрема Софа Скор. От пригадай, які враження на той час справило Полісся, як новачок УПЛ, щось таке відклалося тобі?

– Дуже сильно було для команди, яка один рік грає в УПЛ. Мені сподобалось, але не сподобалося, що ми програли. Наскільки я пам’ятаю “Полісся” було в меншості і ми вигравали, але все одно програли.

– До речі, тебе, як на той час гравця Динамо і в принципі все Динамо дуже тішив той факт, що Полісся зіграло скільки поєдинків із Шахтарем і жодного разу Шахтар не виграв і жодного разу не забив навіть голу. Як ось це можна пояснити? Як ось це сприймали і як можна пояснити?

– Та як… Особливо останню гру, якби, дуже тішився цими результатами. Шахтар для мене постійно був, якби ,такий подразник серйозний ось. А те, що прям навіть не забили жодного голу, то це ще більше здивування для мене. Значить, це показує рівень команди і настрій на гру з Шахтарем.

– Ти ж сам забивав Шахтарю, так?

– Так, забивав, і в Динамо коли був, і в Чорноморці.

– То ти спеціаліст по Шахтарю?

– Та ну, два голи я не скажу, що…

– Найпам’ятніший гол за твою кар’єру який?

– Напевне Шахтарю, коли я був в Динамо. Та й в Чорноморці вийшов такий гол гарний, і ми тоді ще й перемогли Шахтар. Вдвічі було приємніше. В Зорі коли хет-трик зробив, після цього був виклик в збірну, тому ці голи можу виділити.

– Найпам’ятніший матч твій за твою кар’єру?

– Напевне, коли ми грали з “Барселоною” на Камп Ноу. Там 2:1 програли, але по грі ми грали дуже цікаво. Мені сподобалося, якби отримав велике задоволення від того матчу, від своєї гри, і від гри команд.

– Це ще Барселона, коли Мессі був?

– Так, ще з Мессі.

– Як грати проти Мессі, з Мессі, проти Мессі?

– Ну, важко, так. Без м’яча в основному, але було цікаво і приємно з легендою футболу зіграти. На жаль, не зіграв я проти Кріштіану, бо він для мене, якби номер один, але з Мессі було теж дуже приємно.

– А Кріштіану досі номер один?

– Так.

– А чому?

– Ну, як мені здається, Мессі більше там, якби в талант, а Кріштіану, він більше себе сам зробив. Ну, звичайно, в нього теж є талант, але я слідкую за ним, яка в нього дисципліна на неймовірному рівні. Тому для мене там залишається номер один завжди, навіть зараз він там скільки 40.

– Йому ще немає, в лютому буде 40.

– Я думаю, впевнений, що він 1000 голів заб’є.

– А що важливіше у футболі – талант чи інтелект?

– Інтелект, я думаю. Інтелект – сто відсотків.

– Чи переймаєш ти можливо щось з методів так би мовити Кріштіану Роналду. у нього там харчування у нього там якісь спеціальні оці знаєш сон там по 4 години, потім щось.

– Ну, харчування намагаюсь. У мене тільки проблема в плані харчування – це з солодким.

– Любиш солодке?

– Так, люблю солодке. Мені важко від нього відмовитися, але потрібно це робити. Намагаюся, коли в сезоні, раз в тиждень – як чітміл робити.

– Результат матчу, який би ти хотів змінити? Або забути викреслити як страшний сон?

– Можливо, в Мюнхені, з Баварією там 5:0 програли, можливо цей матч.

– Взагалі, якими були для тебе у ці часи, які ти провів у київському Динамо? Яким етапом ти пишаєшся і де би міг проявити себе краще, коли би?

– Та, вцілому, пишаюсь, що я був в такому клубі, я дуже вдячний за це. І Суркісам, і всім, хто причетний до цього. Тому що з дитинства я мріяв, з 7 років, напевно в Динамо. Да дитячій школі ось і мріяв, там більше ста матчів зіграв. Це може показатий не так і багато, але цим пишаюся і дуже вдячні за цей період. І такий навіть, найкращий напевно, період в Динамо, якщо брати, то це напевно при Луческу, коли ми стали чемпіоном. Ну, я став чемпіоном, виграли кубок, суперкубок, можу це виділити, ми грали з Барселоною в Лізі Чемпіонів. Прям класний період.

– Ти ж при Луческу частіше грав ніж при інших тренерах.

– Коли Містер прийшов, він мені дав більше часу. Я був у цьому плані задоволений. Я йому теж за це дуже вдячний. Після після нього я зростав як футболіст набагато швидше ніж до цього.

– Те, що я знаю, те, що він класний психолог?

– Да, він дуже сильний психолог. Він дав нам впевненість в наших силах, і дав довіру багатьом футболістам, і вони розкрились. Так, Коля Шапаренко, наприклад. Тому що там от Колі, ну, я рахую, що в Україні він один з найкращих зараз футболістів, а до Луческу взагалі на нього не розраховували в Динамо. Ось і він вмів розкрити футболістів, і щоб вони проявили себе якомога найкраще. От тому його досвід, я думаю, дав багато.

– А як він це робить – впевненість. Він просто щодня каже – ти можеш ти можеш чи якимись іншими методами?

– Він каже, що ти можеш. Інколи каже «ти не можешь», але він тобі показує, які в тебе сильні сторони, і він знає, як ти можеш рости як футболіст. Він бачить твої сильні сторонийі за рахунок чого ти можеш, виділятися і бути максимально ефективним для команди.

– А з футболістами як краще? Більше кнутом чи пряником? Чи залежить?

– До всіх по разному там. І до речі, це Містер відчував постійно.

– Не можу не запитати – ось ця негативна серія Динамо у єврокубках з чим пов’язана – ти відіграв проти Лаціо, Гоффенгайму, ти відіграв проти Роми. І поразки і лише один забитий гол це про що говорить?

– Важко сказати, чесно кажучи, це більше там до тренерського штабу питання, але зрозуміло, що важка дорога ми добирались 2 дні на гру, і 2 дня після гри. Це все було, не просто, але в такий час якось не хочеться шукати такі виправдання. Я не можу сказати в чому питання, але точно можу сказати, що хлопці віддавалися повністю в цих матчах. Ось я думаю, що це в майбутньому виправити.

– Мені здається, що тут більше пов’язано те, що ти сказав це складна дорога і це поїхати туди відіграти, повернутись назад, відіграти в чемпіонаті, поїхати назад.

– Це дуже важко, тому це найважливіший фактор. Ми спілкуємося з нашими хлопцями, які грають в Європі, вони дуже негативно відзиваються, коли їдуть на автобусі 4-5 годин. Ось так, ми 2 доби могли добиратись до гри як і грали тому. Тому такі такі реалії, ось ми надіємось, що війна ця закінчиться, і щоб перестали люди гинути. Це найголовніше.

– Слухай те, що ти там двічі чемпіон україни, двічі володар кубка 3, суперкубки ну. Класне досягнення, чи можна було більше от як ти оцінюєш здобутки на даному етапі?

– Звичайно, хочеться завжди більше, тому коли там в такому клубі, як “Динамо”, там потрібно кожен рік вигравати. Але були деякі моменти, що не дозволяли нам цього робити. Але пишаюся, що я став там чемпіоном. І можна сказати, в Україні я все виграв, але, на даний момент, дуже хочеться з “Поліссям” щось виграти. Кубок, чи ввійти в трійку найкращих в Україні як для початку. Хотілось би щось з цього.

– Пік футболіста Андрієвського. Він був, є, чи ще буде?

– Вірю, що ще буде. Буду все для цього робити.

– А чи може футболісти грати на одному і тому самому рівні незалежно від клубу?

– Ну я думаю так, але є деякі речі, які можуть на це впливати. От такі, які не може контролювати футболіст. Тому непросто, непросто.

– Чим Андрієвський у Поліссі буде відрізнятися від Андрієвського в інших клубах?

– Це час покаже. Мені важко сказати, чим, але більше наснаги, мотивації, і хочеться щось досягти з “Поліссям”, щоб там вписати своє прізвище в історію цього клубу.

– Що ти маєш зробити, як відіграти цей залишок сезону, щоб в кінці ти пишався собою?

– Я ніколи не ставив якісь свої особисті досягнення більші чим командні, тому буду повністю задоволений, якщо Полісся там, або виграє кубок або займе першу трійку. Буду повністю задоволений. Буде супер результат.