– Як ви бачите позицію Ігора Невеса на полі та як ви реагуєте на його невдачі?

– Реагую спокійно. Усі хочуть забитих голів, усі хочуть створених моментів від нападаючого. Зі створеними моментами Ігор справляється, із забитими голами – поки що ні. Ми над цим працюємо та підтримуємо його.

Найбільше його досягнення за ці півроку – те, що після незабитого пенальті весь стадіон почав аплодувати, скандувати його ім’я. Його дружина на трибунах плакала.

І я сказав після матчу у роздягальні, що це вони не кричали суто йому, уболівальники підтримували команду, підтримували через Ігора ту віддачу, яку футболісти показують від матчу до матчу.

Це такий момент, заради якого треба грати взагалі у футбол. І він його, можна сказати, досяг за рахунок своєї відданості та повсякденної роботи. Він не опустив рук, він відчував нашу підтримку і щодня – можете спитати у Дена Мірошниченка зараз, як він тренується, як він віддається щодня.

Тому моя повага до таких гравців, хоч би якими вони були, які б у них не були недоліки, як би вони в деяких моментах не відповідали нашим вимогам, вимогам сучасного футболу. Якщо вони віддаються – вони завжди будуть від мене, від нашого тренерського штабу отримуватимуть підтримку та повагу.

– Як ви вважаєте, його нерезультативність – це результат нефарту якогось поганої форми гравця чи його рівень досить слабкий для УПЛ? Так як у Першій лізі він демонстрував досить непогані результати та був чи не головною зіркою у складі “левів”.

– Футбол – це така складова, де дуже важливим є збіг різних факторів. Якщо в тебе хороший тренувальний процес, але дуже поганий мікроклімат нічого не буде. Якщо в тебе хороший мікроклімат, хороші стосунки всередині, тренувальний процес, але керівництво не виконує своїх зобов’язань – теж не буде чогось класного та якісного.

Бачите, сьогодні дуже багато про Ігоря питань, ви розумієте, який тиск на нього створюється щодня після кожного матчу? Це дуже впливає. І психологічна стійкість є дуже важливою.

Ми бачимо, як один із найкращих тренерів сучасного футболу – можливо, за всю історію футболу найкращий тренер – програє від матчу до матчу з одними з найкращих футболістів світу, бо немає впевненості, бо вони втратили це.

Якогось моменту Ігор втратив цю впевненість, тому що він не був готовий до чемпіонату, тому що у нього змінився тренер, змінилися вимоги, він спочатку звикав. А доки він звик, уже пройшло 4-5 турів, а голів немає. Прийшов новий нападник також під час сезону, зросла конкуренція, боявся її програти.

На це впливає дуже багато факторів. Я впевнений, що те, що він робить на полі, має здатність забивати в нинішній УПЛ, його рівень дозволяє забивати йому 5-7 голів за сезон, 100 відсотків. І це питання лише впевненості. Настане час – і він зможе це робити. Але поки що так.