Тренерський провів перестановки в центрі поля та на вістрі атаки. В опорній зоні замість Бражка з’явився Калюжний, а Шапаренка на позиції інсайда замінив Зінченко. Форвардом у цій зустрічі став Яремчук, в той час як Довбик присів на лавку. Можливо, це рішення пов’язано із пошкодженням Артема й було заплановано завчасно.

У складі албанців досить несподівано зник лівий вінгер Байрамі, якого притримали в запасі. Зате повернувся правий вінгер Асані, хоча у попередній зустрічі його замінили до перерви. Також “орли” відмовились від простих виносів на форварда Туці – вони намагалися грати через контратаки й флангові комбінації, тож у трійку атаки вийшли мобільні Даку (форвард) та Мучі (вінгер).

Обидві збірні мали грати на перемогу. Господарі могли б зберегти третю позицію в разі нічиєї, а от Україна без тріумфу в Тирані вилітала в дивізіон С. З іншого боку, успіх в Албанії міг вивести в стикові матчі за дивізіон А – але для цього була потрібна ще й осічка грузинів у Празі.

Тактичні рішення Реброва нарешті принесли успіх

Кадрові зміни потягнули за собою й зміни тактичні. По-перше, в очі впадали відкривання Яремчука на межі другої та фінальної третини – Роман опускався, а партнери навантажували його передачами низом. Нападник відповідав вдалими скидками та комбінаціями.

По-друге, при розіграшах на стадії білд-апу та при розвитку атаки Калюжному допомагав один із центрхавів. Поруч розташовувався або Зінченко, або Судаков. Івану дійсно було непросто із пасингом, хоча безнадійним опорник не виглядав – одного разу він навіть запустив діагональ за спини в штрафний, до якої трішечки не встиг Миколенко.

Зрештою, в очі впадала незвична для збірної України рухливість. Гравці швидко просувались по зонах, обмінювались позиціями та моментально вступали у відбирання. Забарний в одному з епізодів у першому таймі відібрав м’яч на лінії чужого штрафного. Також албанців непогано розтягували через діагоналі та переведення із флангу на фланг.

Чи не вперше за всю Лігу націй вболівальники побачили граючу українську команду. Швидку, агресивно, з дуже хорошою роботою на м’ячі при 57% володіння. Без м’яча певні проблеми виникали – пару контратак ми все ж допустили – але сумарно албанці награли на 0,07 xG.

Тріумфальний перший тайм

Українська збірна відкрила рахунок вже на 5-й хвилині. Миколенко, Яремчук і Судаков закрутили класну комбінацію на лівому фланзі – у її завершенні Георгій викотив пас на Романа, а той пробив з меж карного майданчика. Удар заблокували, однак м’яч відскочив до Зінченка.

Олександр вистрілив з лету в дотик, спрямувавши сферу під ліву стійку! 0:1!

Ефектний гол наші футболісти відзначили особливим чином. Гравці дістали футболку з цифрою “1000” – таким чином вони нагадали про тисячний день повномасштабного вторгнення в Україну. Молодці.

А на 10-й хвилині “синьо-жовті” подвоїли перевагу! У затяжній атаці класно проявили себе і Забарний (виконав рейд на чужу половину), і Гуцуляк (відкрився у напівфланзі під пас Іллі), і Яремчук із Судаковим. Останній видав подачу на дальню стійку, де Конопля протиснув Аєті – Юхим скинув м’яч на дальню стійку, а Яремчук добіг туди й замкнув. 0:2!

Також можна згадати закидушку Зінченка в район лівої стійки, яку замикав Мудрик, однак Михайло вже не міг пробити нормально. Взагалі, Михайло розчарував, постійно граючи невпопад. Обіграші на дриблінгу були (3 із 4 спроб виявились вдалими), однак подальшого загострення вони не приносили – при цьому вінгер Челсі припустився 10 втрат при 24 дотиках.

Щоправда, в одному з епізодів Міша міг заробити пенальті. Його жорстко схопили за руку, однак арбітр промовчав. Вочевидь, не повірив, що українець наздожене м’яч.

Загалом, у першому таймі збірна України вела за ударами з рахунком 8:2, награвши на 0,91 очікуваний гол.Підопічні Сергія Реброва виграли 54% єдиноборств і мали 88% точності передач. Всю цю ідилію на 1-й компенсованій хвилині міг зруйнувати Мучі, який обкрутився навколо Калюжного й вгатив під праву стійку метрів з 30-ти – сфера пройшла поруч з каркасом!

Другий тайм – черговий провал

Наш тренерський штаб вирішив обійтись без замін у роздягальні, а от Сілвінью кинув у бій Узуні та Байрамі, а ще за кілька хвилин на полі з’явився Ходжа. Це – важка артилерія албанців, ну або є їхня ракетна система. Втім, на початку другого тайму їхній вплив залишався невисоким.

“Синьо-жовті” мали навіть нагоди для третього взяття воріт. Так, на 47-й хвилині щільного удару з дистанції завдав Судаков (Стракоша впорався), а на 57-й він же увімкнув дриблінг та пробив з меж штрафного над дев’яткою. На жаль, ці моменти стали останніми для України в основний час другого тайму.

А от албанці почали помітно додавати. Перший дзвіночок пролунав на 58-й хвилині, коли Мітай запустив Узуні в прорив, а той вгатив з-за меж карного майданчика (трохи неточно). На 61-й же довелося прокинутись Трубіну – Анатолій парирував потужний постріл Аєті з меж півкола, діставши м’яч з-під лівої стійки.

На деякий час Албанія заспокоїлась в плані загострення, однак ініціатива явно була за суперником. Наші футболісти все більше фолили, Яремчук та інші гравці атаки розчинились, а тиск на оборону зростав. Втрата контролю над м’ячем до 32% не здивувала (збірна захищала результат), однак поступово втрачався і контроль над грою.

Зрештою, такий футбол вилився у пенальті на 74-й хвилині. Балью виконав скидку п’яткою на Узуні, а той впав після контакту з Трубіним. Арбітр вказав на позначку, а Байрамі впевнено переграв Анатолія. 1:2! Албанія відродила інтригу.

На щастя, більшого албанці не добились. Вони навіть не змогли перебити “синьо-жовтих” у єдиноборствах, хоча за ударами на 90 хвилину “орли” вели з рахунком 6:3. При цьому з гри балканці награли на 0,77 очікуваних голів. Фінальний свисток зафіксував перемогу збірної України.